спростувати

Ukrainian

Etymology

с- (s-) +‎ простува́ти (prostuváty)

Pronunciation

• IPA^(key): [sprɔstʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

спростува́ти • (sprostuváty) pf (imperfective спросто́вувати) (transitive)

1. to disprove, to refute (prove to be false)
2. to rebut (deny the truth of)

   Synonym: запере́чити pf (zaperéčyty)

Conjugation

Conjugation of спростува́ти, спростува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	спростува́ти, спростува́ть sprostuváty, sprostuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	спросто́ваний sprostóvanyj impersonal: спросто́вано sprostóvano
adverbial	—	спростува́вши sprostuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	спросту́ю sprostúju
2nd singular ти	—	спросту́єш sprostúješ
3rd singular він / вона / воно	—	спросту́є sprostúje
1st plural ми	—	спросту́єм, спросту́ємо sprostújem, sprostújemo
2nd plural ви	—	спросту́єте sprostújete
3rd plural вони	—	спросту́ють sprostújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	спросту́ймо sprostújmo
second-person	спросту́й sprostúj	спросту́йте sprostújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спростува́в sprostuváv	спростува́ли sprostuvály
feminine я / ти / вона	спростува́ла sprostuvála
neuter воно	спростува́ло sprostuválo

Derived terms

• спростува́ння n (sprostuvánnja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спростувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “спростувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “спростувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “спростувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)