estrangement

English

Etymology

Old French estrangement, corresponding to estrange +‎ -ment (“act, state”)

Noun

estrangement (plural estrangements)

1. The act of estranging; the act of alienating; alienation.
2. The state of being alien; foreign, non-native.

Synonyms

• alienation

Related terms

• estrange
• estranged

Translations

The act of alienating

• Bulgarian: отчуждаване (bg) (otčuždavane) n
• German: Entfremdung (de) f, Verfremdung (de) f
• Hebrew: התנכרות (he) f
• Macedonian: отуѓување (mk) (otuǵúvanje) n, оддалечување (mk) (oddalečúvanje) n

• Serbo-Croatian: otuđenost (sh), otuđenje (sh)
• Ukrainian: розрив (uk) (rozryv), розлучення (uk) (rozlučennja), відчуження (uk) (vidčužennja), віддалення (uk) (viddalennja)

The state of being alien

• Bulgarian: отчужденост (bg) (otčuždenost) f
• German: Entfremdung (de) f, Verfremdung (de) f
• Hebrew: ניכור (he) m
• Macedonian: отуѓеност (mk) (otúǵenost) f, оддалеченост (mk) (oddaléčenost) f

• Serbo-Croatian: otuđenost (sh), otuđenje (sh)
• Ukrainian: відчуження (uk) (vidčužennja), відчуженість (uk) (vidčuženistʹ), віддалення (uk) (viddalennja), розлучення (uk) (rozlučennja)

---

Middle French

Etymology

estrange +‎ -ment

Adverb

estrangement

1. strangely; oddly

Descendants

• French: étrangement

Noun

estrangement m (plural estrangemens)

1. estrangement; alienation

---

Old French

Noun

estrangement m (oblique plural estrangemenz, nominative singular estrangemenz, nominative plural estrangement)

1. estrangement; alienation