віковічний
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From вік (vik) + -о- (-o-) + ві́чний (víčnyj). Compare Russian векове́чный (vekovéčnyj), Belarusian векаве́чны (vjekavjéčny).
Pronunciation[edit]
Adjective[edit]
вікові́чний • (vikovíčnyj) (adverb вікові́чно, abstract noun вікові́чність)
Declension[edit]
Declension of вікові́чний (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | вікові́чний vikovíčnyj |
вікові́чне vikovíčne |
вікові́чна vikovíčna |
вікові́чні vikovíčni | |
| genitive | вікові́чного vikovíčnoho |
вікові́чної vikovíčnoji |
вікові́чних vikovíčnyx | ||
| dative | вікові́чному vikovíčnomu |
вікові́чній vikovíčnij |
вікові́чним vikovíčnym | ||
| accusative | animate | вікові́чного vikovíčnoho |
вікові́чне vikovíčne |
вікові́чну vikovíčnu |
вікові́чних vikovíčnyx |
| inanimate | вікові́чний vikovíčnyj |
вікові́чні vikovíčni | |||
| instrumental | вікові́чним vikovíčnym |
вікові́чною vikovíčnoju |
вікові́чними vikovíčnymy | ||
| locative | вікові́чному, вікові́чнім vikovíčnomu, vikovíčnim |
вікові́чній vikovíčnij |
вікові́чних vikovíčnyx | ||
Synonyms[edit]
- (centuries-old, centuries-long): багатовікови́й (bahatovikovýj)
- (age-old): відві́чний (vidvíčnyj), вікови́й (vikovýj), одві́чний (odvíčnyj), споконві́чний (spokonvíčnyj)
- (eternal): ві́чний (víčnyj)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “віковічний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “віковічний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “віковічний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “віковічний”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “віковічний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)