доручення

Ukrainian

Etymology

From доручи́ти (doručýty) +‎ -ення (-ennja).

Pronunciation

• IPA^(key): [doˈrut͡ʃenʲːɐ]

• Audio

  (file)

Noun

дору́чення • (dorúčennja) n inan (genitive дору́чення, nominative plural дору́чення, genitive plural дору́чень)

1. verbal noun of доручи́ти pf (doručýty)
2. assignment, commission, errand, order, instructions

Declension

Declension of дору́чення (inan neut in -ja accent-a)

	singular	plural
nominative	дору́чення dorúčennja	дору́чення dorúčennja
genitive	дору́чення dorúčennja	дору́чень dorúčenʹ
dative	дору́ченню dorúčennju	дору́ченням dorúčennjam
accusative	дору́чення dorúčennja	дору́чення dorúčennja
instrumental	дору́ченням dorúčennjam	дору́ченнями dorúčennjamy
locative	дору́ченні dorúčenni	дору́ченнях dorúčennjax
vocative	дору́чення dorúčennja	дору́чення dorúčennja

Related terms

• доруча́ти impf (doručáty), доручи́ти pf (doručýty)

References

• Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “доручення”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “доручення”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “доручення”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “доручення”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)