заѩць

See also: заяць

Old Church Slavonic

Etymology

From Proto-Slavic *zajęcь, *zajьcь.

Noun

заѩць • (zajęcĭ) m

1. hare, rabbit

Declension

Declension of заѩць (soft o-stem)

	singular	dual	plural
nominative	заѩць zajęcĭ	заѩца zajęca	заѩци zajęci
genitive	заѩца zajęca	заѩцоу zajęcu	заѩць zajęcĭ
dative	заѩцоу zajęcu	заѩцема zajęcema	заѩцемъ zajęcemŭ
accusative	заѩць zajęcĭ	заѩца zajęca	заѩцѧ zajęcę
instrumental	заѩцемь zajęcemĭ	заѩцема zajęcema	заѩци zajęci
locative	заѩци zajęci	заѩцоу zajęcu	заѩцихъ zajęcixŭ
vocative	заѩче zajęče	заѩца zajęca	заѩци zajęci