звичайний

Ukrainian

Etymology

From зви́чай (zvýčaj, “custom”) +‎ -ний (-nyj, adjective-forming suffix). Compare Polish zwyczajny.

Pronunciation

• IPA^(key): [zʋeˈt͡ʃai̯nei̯]

• Audio:

  (file)

Adjective

звича́йний • (zvyčájnyj) (adverb звича́йно)

1. customary, habitual
2. usual, ordinary, normal, common

Declension

Declension of звича́йний (hard)

		singular			plural
		masculine	neuter	feminine
nominative		звича́йний zvyčájnyj	звича́йне zvyčájne	звича́йна zvyčájna	звича́йні zvyčájni
genitive		звича́йного zvyčájnoho		звича́йної zvyčájnoji	звича́йних zvyčájnyx
dative		звича́йному zvyčájnomu		звича́йній zvyčájnij	звича́йним zvyčájnym
accusative	animate	звича́йного zvyčájnoho	звича́йне zvyčájne	звича́йну zvyčájnu	звича́йних zvyčájnyx
	inanimate	звича́йний zvyčájnyj			звича́йні zvyčájni
instrumental		звича́йним zvyčájnym		звича́йною zvyčájnoju	звича́йними zvyčájnymy
locative		звича́йному, звича́йнім zvyčájnomu, zvyčájnim		звича́йній zvyčájnij	звича́йних zvyčájnyx
vocative		звича́йний zvyčájnyj	звича́йне zvyčájne	звича́йна zvyčájna	звича́йні zvyčájni

Synonyms

• зви́чний (zvýčnyj)

Antonyms

• незвича́йний (nezvyčájnyj)

Derived terms

• надзвича́йний (nadzvyčájnyj)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “звичайний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “звичайний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “звичайний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)