покійник

Ukrainian

Etymology

From по́кій (pókij, “rest, peace”) +‎ -ник (-nyk).

Pronunciation

• IPA^(key): [poˈkʲii̯nek]

• Audio

  (file)

Noun

покі́йник • (pokíjnyk) m pers (genitive покі́йника, nominative plural покі́йники, genitive plural покі́йників, feminine покі́йниця)

1. the deceased

   Synonyms: мрець (mrecʹ), небі́жчик (nebížčyk)

Declension

Declension of покі́йник (pers velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	покі́йник pokíjnyk	покі́йники pokíjnyky
genitive	покі́йника pokíjnyka	покі́йників pokíjnykiv
dative	покі́йникові, покі́йнику pokíjnykovi, pokíjnyku	покі́йникам pokíjnykam
accusative	покі́йника pokíjnyka	покі́йників pokíjnykiv
instrumental	покі́йником pokíjnykom	покі́йниками pokíjnykamy
locative	покі́йникові, покі́йнику pokíjnykovi, pokíjnyku	покі́йниках pokíjnykax
vocative	покі́йнику pokíjnyku	покі́йники pokíjnyky

Related terms

• покі́йний (pokíjnyj), спокі́йний (spokíjnyj)
• поко́їти (pokójity), поко́їтися (pokójitysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “покійник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “покійник”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN