порушник

Ukrainian

Etymology

From пору́шити (porúšyty) +‎ -ник (-nyk).

Pronunciation

• IPA^(key): [poˈruʃnek]

• Audio

  (file)

Noun

пору́шник • (porúšnyk) m pers (genitive пору́шника, nominative plural пору́шники, genitive plural пору́шників, feminine пору́шниця)

1. disturber, infringer, perpetrator, transgressor, violator

   Synonyms: баламу́т m (balamút), винува́тець m (vynuvátecʹ), зловми́сник m (zlovmýsnyk), кри́вдник m (krývdnyk)

   пору́шник спо́кою ― porúšnyk spókoju ― troublemaker (literally, “disturber of the peace”)

   пору́шник зако́ну ― porúšnyk zakónu ― lawbreaker (literally, “breaker of the law”)

Declension

Declension of пору́шник (pers velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	пору́шник porúšnyk	пору́шники porúšnyky
genitive	пору́шника porúšnyka	пору́шників porúšnykiv
dative	пору́шникові, пору́шнику porúšnykovi, porúšnyku	пору́шникам porúšnykam
accusative	пору́шника porúšnyka	пору́шників porúšnykiv
instrumental	пору́шником porúšnykom	пору́шниками porúšnykamy
locative	пору́шникові, пору́шнику porúšnykovi, porúšnyku	пору́шниках porúšnykax
vocative	пору́шнику porúšnyku	пору́шники porúšnyky

Derived terms

• правопору́шник m (pravoporúšnyk)

Related terms

• пору́шення n (porúšennja)
• пору́шувати impf (porúšuvaty), пору́шити pf (porúšyty)
• пору́шуватися impf (porúšuvatysja), пору́шитися pf (porúšytysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “порушник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “порушник”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “порушник”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “порушник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “порушник”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “порушник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)