імовірний

Ukrainian

From йму (jmu, present tense form of йня́ти (jnjáty)) +‎ ві́ра (víra, “faith, belief, trust”) +‎ -ний (-nyj).

імові́рний • (imovírnyj) (comparative імові́рніший, superlative найімові́рніший, adverb імові́рно, abstract noun імові́рність)

The forms імові́рний (imovírnyj) (used after consonants or at the beginning of a clause) and ймові́рний (jmovírnyj) (used after vowels) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.

Declension of *імові́рний* (hard)
		singular			plural
		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		імові́рний imovírnyj	імові́рне imovírne	імові́рна imovírna	імові́рні imovírni
genitive		імові́рного imovírnoho		імові́рної imovírnoji	імові́рних imovírnyx
dative		імові́рному imovírnomu		імові́рній imovírnij	імові́рним imovírnym
accusative	animate	імові́рного imovírnoho	імові́рне imovírne	імові́рну imovírnu	імові́рних imovírnyx
accusative	inanimate	імові́рний imovírnyj	імові́рне imovírne	імові́рну imovírnu	імові́рні imovírni
instrumental		імові́рним imovírnym		імові́рною imovírnoju	імові́рними imovírnymy
locative		імові́рному, імові́рнім imovírnomu, imovírnim		імові́рній imovírnij	імові́рних imovírnyx

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “імовірний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “імовірний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “імовірний”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “імовірний”, in English-Ukrainian Dictionaries
“імовірний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“імовірний”, in Kyiv Dictionary (in English)
“імовірний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)