віддячити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Alternative forms[edit]
- оддя́чити (oddjáčyty)
Etymology[edit]
від- (vid-) + дя́кувати (djákuvaty) + -ити (-yty)
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
віддя́чити • (viddjáčyty) pf (imperfective віддя́чувати)
Conjugation[edit]
Conjugation of віддя́чити, віддя́чить (class 4a, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | віддя́чити, віддя́чить viddjáčyty, viddjáčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | віддя́чивши viddjáčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | віддя́чу viddjáču |
| 2nd singular ти |
— | віддя́чиш viddjáčyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | віддя́чить viddjáčytʹ |
| 1st plural ми |
— | віддя́чим, віддя́чимо viddjáčym, viddjáčymo |
| 2nd plural ви |
— | віддя́чите viddjáčyte |
| 3rd plural вони |
— | віддя́чать viddjáčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | віддя́чмо viddjáčmo |
| second-person | віддя́ч viddjáč |
віддя́чте viddjáčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
віддя́чив viddjáčyv |
віддя́чили viddjáčyly |
| feminine я / ти / вона |
віддя́чила viddjáčyla | |
| neuter воно |
віддя́чило viddjáčylo | |
Related terms[edit]
References[edit]
- Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “віддя́чити”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “віддя́чити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “віддя́чити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN