призвести

Ukrainian[edit]

From при- (pry-) +‎ звести́ (zvestý).

призвести́ • (pryzvestý) pf (imperfective призво́дити) (+ до + genitive)

(transitive) to lead, to bring (conduct or induce someone to a state or course of action)
Synonyms: довести́ pf (dovestý), привести́ pf (pryvestý)
(intransitive) to lead (to), to result (in) (produce, give rise to)
Synonyms: ви́кликати pf (výklykaty), зумо́вити pf (zumóvyty), спричини́ти pf (spryčynýty)

До яки́х конкре́тних результа́тів мо́жуть призвести́ перегово́ри?
Do jakýx konkrétnyx rezulʹtátiv móžutʹ pryzvestý perehovóry?
What specific results can the negotiations lead to?

Conjugation of призвести́ (class 7b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	призвести́ pryzvestý
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	призве́дений pryzvédenyj impersonal: призве́дено pryzvédeno
adverbial	—	призві́вши pryzvívšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	призведу́ pryzvedú
2nd singular ти	—	призведе́ш pryzvedéš
3rd singular він / вона / воно	—	призведе́ pryzvedé
1st plural ми	—	призведе́м, призведемо́ pryzvedém, pryzvedemó
2nd plural ви	—	призведете́ pryzvedeté
3rd plural вони	—	призведу́ть pryzvedútʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	призведі́м, призведі́мо pryzvedím, pryzvedímo
second-person	призведи́ pryzvedý	призведі́ть pryzvedítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	призві́в pryzvív	призвели́ pryzvelý
feminine я / ти / вона	призвела́ pryzvelá
neuter воно	призвело́ pryzveló