відкликати

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ кли́кати (klýkaty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidˈkɫɪkɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

відкли́кати • (vidklýkaty) pf

1. to call away, to call out

Conjugation

Conjugation of відкли́кати, відкли́кать (class 6a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відкли́кати, відкли́кать vidklýkaty, vidklýkatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відкли́каний vidklýkanyj impersonal: відкли́кано vidklýkano
adverbial	—	відкли́кавши vidklýkavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відкли́чу vidklýču
2nd singular ти	—	відкли́чеш vidklýčeš
3rd singular він / вона / воно	—	відкли́че vidklýče
1st plural ми	—	відкли́чем, відкли́чемо vidklýčem, vidklýčemo
2nd plural ви	—	відкли́чете vidklýčete
3rd plural вони	—	відкли́чуть vidklýčutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відкли́чмо vidklýčmo
second-person	відкли́ч vidklýč	відкли́чте vidklýčte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відкли́кав vidklýkav	відкли́кали vidklýkaly
feminine я / ти / вона	відкли́кала vidklýkala
neuter воно	відкли́кало vidklýkalo

Derived terms

• відкликання (vidklykannja)

 

References

• “відкликати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)