відкріпити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From від- (vid-) + кріпи́ти (kripýty)
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]відкріпи́ти • (vidkripýty) pf (imperfective відкрі́плювати)
- to unfix
Conjugation
[edit]Conjugation of відкріпи́ти, відкріпи́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відкріпи́ти, відкріпи́ть vidkripýty, vidkripýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відкрі́плений vidkríplenyj impersonal: відкрі́плено vidkrípleno |
| adverbial | — | відкріпи́вши vidkripývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відкріплю́ vidkripljú |
| 2nd singular ти |
— | відкрі́пиш vidkrípyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відкрі́пить vidkrípytʹ |
| 1st plural ми |
— | відкрі́пим, відкрі́пимо vidkrípym, vidkrípymo |
| 2nd plural ви |
— | відкрі́пите vidkrípyte |
| 3rd plural вони |
— | відкрі́плять vidkrípljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відкріпі́м, відкріпі́мо vidkripím, vidkripímo |
| second-person | відкріпи́ vidkripý |
відкріпі́ть vidkripítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відкріпи́в vidkripýv |
відкріпи́ли vidkripýly |
| feminine я / ти / вона |
відкріпи́ла vidkripýla | |
| neuter воно |
відкріпи́ло vidkripýlo | |
References
[edit]- “відкріпити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)