бурчати

Ukrainian

Etymology

From бур (bur) +‎ -ча́ти (-čáty)

Pronunciation

• IPA^(key): [bʊrˈt͡ʃate]

• Audio:

  (file)

Verb

бурча́ти • (burčáty) impf

1. to grumble, to rumble
2. to grumble, to complain

Conjugation

Conjugation of бурча́ти, бурча́ть (class 5b, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	бурча́ти, бурча́ть burčáty, burčátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	бурчачи́ burčačý	бурча́вши burčávšy
	present tense	future tense
1st singular я	бурчу́ burčú	бу́ду бурча́ти, бу́ду бурча́ть, бурча́тиму búdu burčáty, búdu burčátʹ, burčátymu
2nd singular ти	бурчи́ш burčýš	бу́деш бурча́ти, бу́деш бурча́ть, бурча́тимеш búdeš burčáty, búdeš burčátʹ, burčátymeš
3rd singular він / вона / воно	бурчи́ть burčýtʹ	бу́де бурча́ти, бу́де бурча́ть, бурча́тиме búde burčáty, búde burčátʹ, burčátyme
1st plural ми	бурчи́м, бурчимо́ burčým, burčymó	бу́демо бурча́ти, бу́демо бурча́ть, бурча́тимемо, бурча́тимем búdemo burčáty, búdemo burčátʹ, burčátymemo, burčátymem
2nd plural ви	бурчите́ burčyté	бу́дете бурча́ти, бу́дете бурча́ть, бурча́тимете búdete burčáty, búdete burčátʹ, burčátymete
3rd plural вони	бурча́ть burčátʹ	бу́дуть бурча́ти, бу́дуть бурча́ть, бурча́тимуть búdutʹ burčáty, búdutʹ burčátʹ, burčátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	бурчі́м, бурчі́мо burčím, burčímo
second-person	бурчи́ burčý	бурчі́ть burčítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	бурча́в burčáv	бурча́ли burčály
feminine я / ти / вона	бурча́ла burčála
neuter воно	бурча́ло burčálo

References

• “бурчати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)