вимірити

Ukrainian

Etymology

From ви́- (vý-) +‎ мірити (miryty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʋɪmʲirete]

• Audio:

  (file)

Verb

ви́мірити • (výmiryty) pf (imperfective вимі́рювати)

1. to measure

Conjugation

Conjugation of ви́мірити, ви́мірить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	ви́мірити, ви́мірить výmiryty, výmirytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ви́мірений výmirenyj impersonal: ви́мірено výmireno
adverbial	—	ви́міривши výmiryvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	ви́мірю výmirju
2nd singular ти	—	ви́міриш výmiryš
3rd singular він / вона / воно	—	ви́мірить výmirytʹ
1st plural ми	—	ви́мірим, ви́міримо výmirym, výmirymo
2nd plural ви	—	ви́мірите výmiryte
3rd plural вони	—	ви́мірять výmirjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ви́мірім, ви́мірімо výmirim, výmirimo
second-person	ви́міри výmiry	ви́міріть výmiritʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ви́мірив výmiryv	ви́мірили výmiryly
feminine я / ти / вона	ви́мірила výmiryla
neuter воно	ви́мірило výmirylo

References

• “вимірити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)