віщувати

Ukrainian

Etymology

From віщати (viščaty) +‎ -ува́ти (-uváty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲiʃt͡ʃʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

віщува́ти • (viščuváty) impf

1. to bespeak, to foretoken

Conjugation

Conjugation of віщува́ти, віщува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	віщува́ти, віщува́ть viščuváty, viščuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	віщу́ючи viščújučy	віщува́вши viščuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	віщу́ю viščúju	бу́ду віщува́ти, бу́ду віщува́ть, віщува́тиму búdu viščuváty, búdu viščuvátʹ, viščuvátymu
2nd singular ти	віщу́єш viščúješ	бу́деш віщува́ти, бу́деш віщува́ть, віщува́тимеш búdeš viščuváty, búdeš viščuvátʹ, viščuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	віщу́є viščúje	бу́де віщува́ти, бу́де віщува́ть, віщува́тиме búde viščuváty, búde viščuvátʹ, viščuvátyme
1st plural ми	віщу́єм, віщу́ємо viščújem, viščújemo	бу́демо віщува́ти, бу́демо віщува́ть, віщува́тимемо, віщува́тимем búdemo viščuváty, búdemo viščuvátʹ, viščuvátymemo, viščuvátymem
2nd plural ви	віщу́єте viščújete	бу́дете віщува́ти, бу́дете віщува́ть, віщува́тимете búdete viščuváty, búdete viščuvátʹ, viščuvátymete
3rd plural вони	віщу́ють viščújutʹ	бу́дуть віщува́ти, бу́дуть віщува́ть, віщува́тимуть búdutʹ viščuváty, búdutʹ viščuvátʹ, viščuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	віщу́ймо viščújmo
second-person	віщу́й viščúj	віщу́йте viščújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	віщува́в viščuváv	віщува́ли viščuvály
feminine я / ти / вона	віщува́ла viščuvála
neuter воно	віщува́ло viščuválo

References

• “віщувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)