екстраполювати

Ukrainian

Etymology

From екстрапол(я́ція) (ekstrapol(jácija)) +‎ -ювати (-juvaty) suffix. Compare Russian экстраполи́ровать (ekstrapolírovatʹ), Belarusian экстрапалі́раваць (ekstrapalíravacʹ), Polish ekstrapolować.

Pronunciation

• IPA^(key): [ekstrɐpɔlʲʊˈʋate]

Verb

екстраполюва́ти • (ekstrapoljuváty) impf or pf

1. (transitive) to extrapolate

   Antonym: інтерполюва́ти (interpoljuváty)

Conjugation

Conjugation of екстраполюва́ти, екстраполюва́ть (class 2a, biaspectual, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

biaspectual
infinitive	екстраполюва́ти, екстраполюва́ть ekstrapoljuváty, ekstrapoljuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	екстрапольо́ваний ekstrapolʹóvanyj impersonal: екстрапольо́вано ekstrapolʹóvano
adverbial	екстраполю́ючи ekstrapoljújučy	екстраполюва́вши ekstrapoljuvávšy
	present tense (imperfective)	future tense (imperfective)
	future tense (perfective)	—
1st singular я	екстраполю́ю ekstrapoljúju	бу́ду екстраполюва́ти, бу́ду екстраполюва́ть, екстраполюва́тиму búdu ekstrapoljuváty, búdu ekstrapoljuvátʹ, ekstrapoljuvátymu
2nd singular ти	екстраполю́єш ekstrapoljúješ	бу́деш екстраполюва́ти, бу́деш екстраполюва́ть, екстраполюва́тимеш búdeš ekstrapoljuváty, búdeš ekstrapoljuvátʹ, ekstrapoljuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	екстраполю́є ekstrapoljúje	бу́де екстраполюва́ти, бу́де екстраполюва́ть, екстраполюва́тиме búde ekstrapoljuváty, búde ekstrapoljuvátʹ, ekstrapoljuvátyme
1st plural ми	екстраполю́єм, екстраполю́ємо ekstrapoljújem, ekstrapoljújemo	бу́демо екстраполюва́ти, бу́демо екстраполюва́ть, екстраполюва́тимемо, екстраполюва́тимем búdemo ekstrapoljuváty, búdemo ekstrapoljuvátʹ, ekstrapoljuvátymemo, ekstrapoljuvátymem
2nd plural ви	екстраполю́єте ekstrapoljújete	бу́дете екстраполюва́ти, бу́дете екстраполюва́ть, екстраполюва́тимете búdete ekstrapoljuváty, búdete ekstrapoljuvátʹ, ekstrapoljuvátymete
3rd plural вони	екстраполю́ють ekstrapoljújutʹ	бу́дуть екстраполюва́ти, бу́дуть екстраполюва́ть, екстраполюва́тимуть búdutʹ ekstrapoljuváty, búdutʹ ekstrapoljuvátʹ, ekstrapoljuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	екстраполю́ймо ekstrapoljújmo
second-person	екстраполю́й ekstrapoljúj	екстраполю́йте ekstrapoljújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	екстраполюва́в ekstrapoljuváv	екстраполюва́ли ekstrapoljuvály
feminine я / ти / вона	екстраполюва́ла ekstrapoljuvála
neuter воно	екстраполюва́ло ekstrapoljuválo

Derived terms

• екстраполюва́ння n (ekstrapoljuvánnja)
• екстраполюва́тися impf or pf (ekstrapoljuvátysja)

 

Related terms

• екстраполя́ція f (ekstrapoljácija)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “екстраполювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “екстраполювати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “екстраполювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “екстраполювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “екстраполювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)