колонізувати

Ukrainian

Etymology

Cognate with Russian колонизи́ровать (kolonizírovatʹ), Belarusian каланізава́ць (kalanizavácʹ), Polish kolonizować. With -ува́ти (-uváty) ending. This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.

Pronunciation

• IPA^(key): [kɔɫɔnʲizʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

колонізува́ти • (kolonizuváty) impf or pf

1. (transitive) to colonize

   Synonyms: заселя́ти impf (zaseljáty), засели́ти pf (zaselýty)

Conjugation

Conjugation of колонізува́ти, колонізува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

biaspectual
infinitive	колонізува́ти, колонізува́ть kolonizuváty, kolonizuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	колонізо́ваний kolonizóvanyj impersonal: колонізо́вано kolonizóvano
adverbial	колонізу́ючи kolonizújučy	колонізува́вши kolonizuvávšy
	present tense (imperfective)	future tense (imperfective)
	future tense (perfective)	—
1st singular я	колонізу́ю kolonizúju	бу́ду колонізува́ти, бу́ду колонізува́ть, колонізува́тиму búdu kolonizuváty, búdu kolonizuvátʹ, kolonizuvátymu
2nd singular ти	колонізу́єш kolonizúješ	бу́деш колонізува́ти, бу́деш колонізува́ть, колонізува́тимеш búdeš kolonizuváty, búdeš kolonizuvátʹ, kolonizuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	колонізу́є kolonizúje	бу́де колонізува́ти, бу́де колонізува́ть, колонізува́тиме búde kolonizuváty, búde kolonizuvátʹ, kolonizuvátyme
1st plural ми	колонізу́єм, колонізу́ємо kolonizújem, kolonizújemo	бу́демо колонізува́ти, бу́демо колонізува́ть, колонізува́тимемо, колонізува́тимем búdemo kolonizuváty, búdemo kolonizuvátʹ, kolonizuvátymemo, kolonizuvátymem
2nd plural ви	колонізу́єте kolonizújete	бу́дете колонізува́ти, бу́дете колонізува́ть, колонізува́тимете búdete kolonizuváty, búdete kolonizuvátʹ, kolonizuvátymete
3rd plural вони	колонізу́ють kolonizújutʹ	бу́дуть колонізува́ти, бу́дуть колонізува́ть, колонізува́тимуть búdutʹ kolonizuváty, búdutʹ kolonizuvátʹ, kolonizuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	колонізу́ймо kolonizújmo
second-person	колонізу́й kolonizúj	колонізу́йте kolonizújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	колонізува́в kolonizuváv	колонізува́ли kolonizuvály
feminine я / ти / вона	колонізува́ла kolonizuvála
neuter воно	колонізува́ло kolonizuválo

Related terms

• коло́нія f (kolónija)
• колоні́ст m (koloníst), колоні́стка f (kolonístka)
• колоніалі́зм m (kolonialízm)
• колоніза́тор m (kolonizátor)
• колоніза́ція f (kolonizácija)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “колонізувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “колонізувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “колонізувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “колонізувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)