плювати

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *pľьvati.

Pronunciation

• IPA^(key): [plʲʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

плюва́ти • (pljuváty) impf (perfective плю́нути)

1. to spit

Conjugation

Conjugation of плюва́ти, плюва́ть (class 2b, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	плюва́ти, плюва́ть pljuváty, pljuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	плюючи́ pljujučý	плюва́вши pljuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	плюю́ pljujú	бу́ду плюва́ти, бу́ду плюва́ть, плюва́тиму búdu pljuváty, búdu pljuvátʹ, pljuvátymu
2nd singular ти	плює́ш pljujéš	бу́деш плюва́ти, бу́деш плюва́ть, плюва́тимеш búdeš pljuváty, búdeš pljuvátʹ, pljuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	плює́ pljujé	бу́де плюва́ти, бу́де плюва́ть, плюва́тиме búde pljuváty, búde pljuvátʹ, pljuvátyme
1st plural ми	плює́м, плюємо́ pljujém, pljujemó	бу́демо плюва́ти, бу́демо плюва́ть, плюва́тимемо, плюва́тимем búdemo pljuváty, búdemo pljuvátʹ, pljuvátymemo, pljuvátymem
2nd plural ви	плюєте́ pljujeté	бу́дете плюва́ти, бу́дете плюва́ть, плюва́тимете búdete pljuváty, búdete pljuvátʹ, pljuvátymete
3rd plural вони	плюю́ть pljujútʹ	бу́дуть плюва́ти, бу́дуть плюва́ть, плюва́тимуть búdutʹ pljuváty, búdutʹ pljuvátʹ, pljuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	плю́ймо pljújmo
second-person	плюй pljuj	плю́йте pljújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	плюва́в pljuváv	плюва́ли pljuvály
feminine я / ти / вона	плюва́ла pljuvála
neuter воно	плюва́ло pljuválo

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “плювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “плювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “плювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)