полірувати

Ukrainian

Etymology

Borrowed from German polieren. By surface analysis, полі́р (polír) +‎ -ува́ти (-uváty). Compare Russian полирова́ть (polirovátʹ), Belarusian палірава́ць (paliravácʹ), Polish polerować.

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔlʲirʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

полірува́ти • (poliruváty) impf (perfective пополірува́ти)

1. (transitive) to polish, to buff, to burnish, to shine

   Synonym: шліфува́ти impf (šlifuváty)

Conjugation

Conjugation of полірува́ти, полірува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	полірува́ти, полірува́ть poliruváty, poliruvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	поліро́ваний poliróvanyj impersonal: поліро́вано poliróvano
adverbial	поліру́ючи polirújučy	полірува́вши poliruvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	поліру́ю polirúju	бу́ду полірува́ти, бу́ду полірува́ть, полірува́тиму búdu poliruváty, búdu poliruvátʹ, poliruvátymu
2nd singular ти	поліру́єш polirúješ	бу́деш полірува́ти, бу́деш полірува́ть, полірува́тимеш búdeš poliruváty, búdeš poliruvátʹ, poliruvátymeš
3rd singular він / вона / воно	поліру́є polirúje	бу́де полірува́ти, бу́де полірува́ть, полірува́тиме búde poliruváty, búde poliruvátʹ, poliruvátyme
1st plural ми	поліру́єм, поліру́ємо polirújem, polirújemo	бу́демо полірува́ти, бу́демо полірува́ть, полірува́тимемо, полірува́тимем búdemo poliruváty, búdemo poliruvátʹ, poliruvátymemo, poliruvátymem
2nd plural ви	поліру́єте polirújete	бу́дете полірува́ти, бу́дете полірува́ть, полірува́тимете búdete poliruváty, búdete poliruvátʹ, poliruvátymete
3rd plural вони	поліру́ють polirújutʹ	бу́дуть полірува́ти, бу́дуть полірува́ть, полірува́тимуть búdutʹ poliruváty, búdutʹ poliruvátʹ, poliruvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	поліру́ймо polirújmo
second-person	поліру́й polirúj	поліру́йте polirújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	полірува́в poliruváv	полірува́ли poliruvály
feminine я / ти / вона	полірува́ла poliruvála
neuter воно	полірува́ло poliruválo

Derived terms

• полірува́льний (poliruválʹnyj)
• полірува́льник m (poliruválʹnyk), полірува́льниця f (poliruválʹnycja)
• полірува́льня f (poliruválʹnja)
• полірува́ння n (poliruvánnja)
• полірува́тися impf (poliruvátysja)

 

Prefixed verbs

• виполіро́вувати impf (vypoliróvuvaty), ви́полірувати pf (výpoliruvaty)
• відполіро́вувати impf (vidpoliróvuvaty), відполірува́ти pf (vidpoliruváty)

 

Related terms

• полі́р m (polír)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1976), “полірувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 7 (Поїхати – Приробляти), Kyiv: Naukova Dumka, page 78
• “полірувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “полірувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “полірувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “полірувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “полірувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)