призвичаювати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From призвича́їти (pryzvyčájity) + -ювати (-juvaty). Compare Polish przyzwyczajać.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
призвича́ювати • (pryzvyčájuvaty) impf (perfective призвича́їти)
- (transitive) to accustom, to habituate (someone to something: когось (accusative) до (+ genitive) / infinitive)
- Synonym: привча́ти impf (pryvčáty)
Conjugation[edit]
Conjugation of призвича́ювати, призвича́ювать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | призвича́ювати, призвича́ювать pryzvyčájuvaty, pryzvyčájuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | призвича́юваний pryzvyčájuvanyj impersonal: призвича́ювано pryzvyčájuvano |
| adverbial | призвича́юючи pryzvyčájujučy |
призвича́ювавши pryzvyčájuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
призвича́юю pryzvyčájuju |
бу́ду призвича́ювати, бу́ду призвича́ювать, призвича́юватиму búdu pryzvyčájuvaty, búdu pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymu |
| 2nd singular ти |
призвича́юєш pryzvyčájuješ |
бу́деш призвича́ювати, бу́деш призвича́ювать, призвича́юватимеш búdeš pryzvyčájuvaty, búdeš pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
призвича́ює pryzvyčájuje |
бу́де призвича́ювати, бу́де призвича́ювать, призвича́юватиме búde pryzvyčájuvaty, búde pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatyme |
| 1st plural ми |
призвича́юєм, призвича́юємо pryzvyčájujem, pryzvyčájujemo |
бу́демо призвича́ювати, бу́демо призвича́ювать, призвича́юватимемо, призвича́юватимем búdemo pryzvyčájuvaty, búdemo pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymemo, pryzvyčájuvatymem |
| 2nd plural ви |
призвича́юєте pryzvyčájujete |
бу́дете призвича́ювати, бу́дете призвича́ювать, призвича́юватимете búdete pryzvyčájuvaty, búdete pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymete |
| 3rd plural вони |
призвича́юють pryzvyčájujutʹ |
бу́дуть призвича́ювати, бу́дуть призвича́ювать, призвича́юватимуть búdutʹ pryzvyčájuvaty, búdutʹ pryzvyčájuvatʹ, pryzvyčájuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | призвича́юймо pryzvyčájujmo |
| second-person | призвича́юй pryzvyčájuj |
призвича́юйте pryzvyčájujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
призвича́ював pryzvyčájuvav |
призвича́ювали pryzvyčájuvaly |
| feminine я / ти / вона |
призвича́ювала pryzvyčájuvala | |
| neuter воно |
призвича́ювало pryzvyčájuvalo | |
Derived terms[edit]
- призвича́ювання n (pryzvyčájuvannja)
- призвича́юватися impf (pryzvyčájuvatysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “призвичаювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “призвичаювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “призвичаювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “призвичаювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)