промочити

Ukrainian

Etymology

From про- (pro-) +‎ мочи́ти (močýty). Compare Russian промочи́ть (promočítʹ), Belarusian прамачы́ць (pramačýcʹ), Polish przemoczyć.

Pronunciation

• IPA^(key): [prɔmɔˈt͡ʃɪte]

Verb

промочи́ти • (promočýty) pf (imperfective промо́чувати)

1. (transitive) to drench, to soak through, to wet

Conjugation

Conjugation of промочи́ти, промочи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	промочи́ти, промочи́ть promočýty, promočýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	промо́чений promóčenyj impersonal: промо́чено promóčeno
adverbial	—	промочи́вши promočývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	промочу́ promočú
2nd singular ти	—	промо́чиш promóčyš
3rd singular він / вона / воно	—	промо́чить promóčytʹ
1st plural ми	—	промо́чим, промо́чимо promóčym, promóčymo
2nd plural ви	—	промо́чите promóčyte
3rd plural вони	—	промо́чать promóčatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	промочі́м, промочі́мо promočím, promočímo
second-person	промочи́ promočý	промочі́ть promočítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	промочи́в promočýv	промочи́ли promočýly
feminine я / ти / вона	промочи́ла promočýla
neuter воно	промочи́ло promočýlo

Derived terms

• промочи́тися pf (promočýtysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “промочити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “промочити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “промочити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “промочити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “промочити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “промочити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)