розкол

Ukrainian

Etymology

Deverbal from розколо́ти (rozkolóty). Compare Russian and Belarusian раско́л (raskól), Polish rozkol.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔzˈkɔɫ]

Noun

розко́л • (rozkól) m inan (genitive розко́лу, nominative plural розко́ли, genitive plural розко́лів)

1. (Christianity) schism

   Synonym: схи́зма f (sxýzma)

2. verbal noun of розколо́ти pf (rozkolóty), розко́лювати impf (rozkóljuvaty), розколо́тися pf (rozkolótysja), and розко́люватися impf (rozkóljuvatysja): splitting, division, scission
3. split, rift, division, schism (a breach or separation)
4. race (a path that something or someone moves along: specifically, a long narrow enclosure for individual inspection and counting of sheep and horses)

Declension

Declension of розко́л (inan hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	розко́л rozkól	розко́ли rozkóly
genitive	розко́лу rozkólu	розко́лів rozkóliv
dative	розко́лові, розко́лу rozkólovi, rozkólu	розко́лам rozkólam
accusative	розко́л rozkól	розко́ли rozkóly
instrumental	розко́лом rozkólom	розко́лами rozkólamy
locative	розко́лі rozkóli	розко́лах rozkólax
vocative	розко́ле rozkóle	розко́ли rozkóly

Derived terms

• розко́лина f (rozkólyna)

 

Related terms

• розко́лення n (rozkólennja)
• розко́лювання n (rozkóljuvannja)
• розко́лювати impf (rozkóljuvaty), розколо́ти pf (rozkolóty)
• розко́люватися impf (rozkóljuvatysja), розколо́тися pf (rozkolótysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розкол”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розкол”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розкол”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “розкол”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розкол”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розкол”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)