спрямувати

Ukrainian

Etymology

From с- (s-) +‎ прямува́ти (prjamuváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [sprʲɐmʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

спрямува́ти • (sprjamuváty) pf (imperfective спрямо́вувати)

1. to direct, to turn, to aim

   Synonyms: скерува́ти pf (skeruváty), зверну́ти pf (zvernúty), зорієнтува́ти pf (zorijentuváty), напра́вити pf (naprávyty), (rare) напрями́ти pf (naprjamýty), наці́лити pf (nacílyty), поверну́ти pf (povernúty)

Conjugation

Conjugation of спрямува́ти, спрямува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	спрямува́ти, спрямува́ть sprjamuváty, sprjamuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	спрямо́ваний sprjamóvanyj impersonal: спрямо́вано sprjamóvano
adverbial	—	спрямува́вши sprjamuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	спряму́ю sprjamúju
2nd singular ти	—	спряму́єш sprjamúješ
3rd singular він / вона / воно	—	спряму́є sprjamúje
1st plural ми	—	спряму́єм, спряму́ємо sprjamújem, sprjamújemo
2nd plural ви	—	спряму́єте sprjamújete
3rd plural вони	—	спряму́ють sprjamújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	спряму́ймо sprjamújmo
second-person	спряму́й sprjamúj	спряму́йте sprjamújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спрямува́в sprjamuváv	спрямува́ли sprjamuvály
feminine я / ти / вона	спрямува́ла sprjamuvála
neuter воно	спрямува́ло sprjamuválo

Derived terms

• спрямо́ваний (sprjamóvanyj)
• спрямува́ння n (sprjamuvánnja)
• спрямува́тися pf (sprjamuvátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спрямувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “спрямувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “спрямувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “спрямувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)