імпровізувати

Ukrainian

Etymology

From імпровіз(а́ція) (improviz(ácija)) +‎ -ува́ти (-uváty). Compare Russian импровизи́ровать (improvizírovatʹ), Belarusian імправізава́ць (impravizavácʹ), Polish improwizować.

Pronunciation

• IPA^(key): [imprɔʋʲizʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

імпровізува́ти • (improvizuváty) impf or pf

1. to improvise

Conjugation

Conjugation of імпровізува́ти, імпровізува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

biaspectual
infinitive	імпровізува́ти, імпровізува́ть improvizuváty, improvizuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	імпровізо́ваний improvizóvanyj impersonal: імпровізо́вано improvizóvano
adverbial	імпровізу́ючи improvizújučy	імпровізува́вши improvizuvávšy
	present tense (imperfective)	future tense (imperfective)
	future tense (perfective)	—
1st singular я	імпровізу́ю improvizúju	бу́ду ймпровізува́ти, бу́ду ймпровізува́ть, імпровізува́тиму búdu jmprovizuváty, búdu jmprovizuvátʹ, improvizuvátymu
2nd singular ти	імпровізу́єш improvizúješ	бу́деш імпровізува́ти, бу́деш імпровізува́ть, імпровізува́тимеш búdeš improvizuváty, búdeš improvizuvátʹ, improvizuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	імпровізу́є improvizúje	бу́де ймпровізува́ти, бу́де ймпровізува́ть, імпровізува́тиме búde jmprovizuváty, búde jmprovizuvátʹ, improvizuvátyme
1st plural ми	імпровізу́єм, імпровізу́ємо improvizújem, improvizújemo	бу́демо ймпровізува́ти, бу́демо ймпровізува́ть, імпровізува́тимемо, імпровізува́тимем búdemo jmprovizuváty, búdemo jmprovizuvátʹ, improvizuvátymemo, improvizuvátymem
2nd plural ви	імпровізу́єте improvizújete	бу́дете ймпровізува́ти, бу́дете ймпровізува́ть, імпровізува́тимете búdete jmprovizuváty, búdete jmprovizuvátʹ, improvizuvátymete
3rd plural вони	імпровізу́ють improvizújutʹ	бу́дуть імпровізува́ти, бу́дуть імпровізува́ть, імпровізува́тимуть búdutʹ improvizuváty, búdutʹ improvizuvátʹ, improvizuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	імпровізу́ймо improvizújmo
second-person	імпровізу́й improvizúj	імпровізу́йте improvizújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	імпровізува́в improvizuváv	імпровізува́ли improvizuvály
feminine я / ти / вона	імпровізува́ла improvizuvála
neuter воно	імпровізува́ло improvizuválo

Related terms

• імпровіза́тор m (improvizátor)
• імпровіза́ція f (improvizácija)
• імпровізо́ваний (improvizóvanyj)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “імпровізувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “імпровізувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “імпровізувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “імпровізувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)