ждати

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *žьdati (“to wait, to await”), from Proto-Balto-Slavic *g(e)id-, from Proto-Indo-European *gʰeydʰ-. Compare Old High German gīt (“avarice”) and Old Prussian gēide (“they are waiting”).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʒdate]

• Audio

  (file)

Verb

жда́ти • (ždáty) impf (perfective пожда́ти)

1. (transitive) to wait for (to stay where one is or delay action) [+genitive] [+ на (accusative)]
   • 1895, Ivan Franko, “Основи суспільности [Basis of Society]”, in Житє і слово [Life and Word]‎^[1], page 242:

     Ждав на Параску, та вона не приходила.

     Ždav na Parasku, ta vona ne pryxodyla.

     I waited for Paraska, but she did not come.

2. (intransitive) to wait (to stay where one is or delay action)
   • 1878, Ivan Nechuy-Levytsky, Микола Джеря [Mykola Dzheria]‎^[2]:

     Бжозовський ждав тиждень, ждав другий, а суду не було.

     Bžozovsʹkyj ždav tyždenʹ, ždav druhyj, a sudu ne bulo.

     Brzozowski waited a week, waited another, but there was no trial.

3. (transitive, intransitive) to expect, to wait (to believe that something will happen or count on something happening) [+genitive]
   • 1870–1879, Panas Myrny, “Пасічник [Beekeeper]”, in Твори в п'яти томах [Works in 5 volumes]‎^[3], volume I, published 1954, page 167:

     Ні, вже не ждати добра від Якова.

     Ni, vže ne ždaty dobra vid Jakova.

     No, you can no longer expect good from Yakov.

4. (figurative, transitive, in third person only) to await (to be in store for, to be ready for) [+genitive]
   • 1899, Lesya Ukrainka, Думи і мрії [Thoughts and Dreams]‎^[4], volume 8:

     [Хвора:] Мене жде шибениця — я те знаю.

     [Xvora:] Mene žde šybenycja — ja te znaju.

     [Patient:] The gallows await me — I know that.

Conjugation

Conjugation of жда́ти, ждать (class 6°b, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	жда́ти, ждать ždáty, ždatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	жда́ний ždányj impersonal: жда́но ždáno
adverbial	ждучи́ ždučý	жда́вши ždávšy
	present tense	future tense
1st singular я	жду ždu	бу́ду жда́ти, бу́ду жда́ть, жда́тиму búdu ždáty, búdu ždátʹ, ždátymu
2nd singular ти	ждеш ždeš	бу́деш жда́ти, бу́деш жда́ть, жда́тимеш búdeš ždáty, búdeš ždátʹ, ždátymeš
3rd singular він / вона / воно	жде žde	бу́де жда́ти, бу́де жда́ть, жда́тиме búde ždáty, búde ždátʹ, ždátyme
1st plural ми	ждем, ждемо́ ždem, ždemó	бу́демо жда́ти, бу́демо жда́ть, жда́тимемо, жда́тимем búdemo ždáty, búdemo ždátʹ, ždátymemo, ždátymem
2nd plural ви	ждете́ ždeté	бу́дете жда́ти, бу́дете жда́ть, жда́тимете búdete ždáty, búdete ždátʹ, ždátymete
3rd plural вони	ждуть ždutʹ	бу́дуть жда́ти, бу́дуть жда́ть, жда́тимуть búdutʹ ždáty, búdutʹ ždátʹ, ždátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ждім, жді́мо ždim, ždímo
second-person	жди ždy	ждіть žditʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ждав ždav	жда́ли ždály
feminine я / ти / вона	жда́ла ždála
neuter воно	жда́ло ždálo

Synonyms

• чека́ти (čekáty)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “жда́ти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “жда́ти”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN