вибігати

Ukrainian

Etymology 1

From ви- (vy-) +‎ бігати (bihaty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʋɪbʲiɦɐte]

Verb

ви́бігати • (výbihaty) pf

1. to run a certain distance

Conjugation

Conjugation of ви́бігати, ви́бігать (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	ви́бігати, ви́бігать výbihaty, výbihatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	ви́бігавши výbihavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	ви́бігаю výbihaju
2nd singular ти	—	ви́бігаєш výbihaješ
3rd singular він / вона / воно	—	ви́бігає výbihaje
1st plural ми	—	ви́бігаєм, ви́бігаємо výbihajem, výbihajemo
2nd plural ви	—	ви́бігаєте výbihajete
3rd plural вони	—	ви́бігають výbihajutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ви́бігаймо výbihajmo
second-person	ви́бігай výbihaj	ви́бігайте výbihajte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ви́бігав výbihav	ви́бігали výbihaly
feminine я / ти / вона	ви́бігала výbihala
neuter воно	ви́бігало výbihalo

Etymology 2

From ви- (vy-) +‎ бігати (bihaty) +‎ -а́ти (-áty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋebʲiˈɦate]

• Audio:

  (file)

Verb

вибіга́ти • (vybiháty) impf (perfective ви́бігти)

1. to run out (outside)

Conjugation

Conjugation of вибіга́ти, вибіга́ть (class 1a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	вибіга́ти, вибіга́ть vybiháty, vybihátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	вибіга́ючи vybihájučy	вибіга́вши vybihávšy
	present tense	future tense
1st singular я	вибіга́ю vybiháju	бу́ду вибіга́ти, бу́ду вибіга́ть, вибіга́тиму búdu vybiháty, búdu vybihátʹ, vybihátymu
2nd singular ти	вибіга́єш vybiháješ	бу́деш вибіга́ти, бу́деш вибіга́ть, вибіга́тимеш búdeš vybiháty, búdeš vybihátʹ, vybihátymeš
3rd singular він / вона / воно	вибіга́є vybiháje	бу́де вибіга́ти, бу́де вибіга́ть, вибіга́тиме búde vybiháty, búde vybihátʹ, vybihátyme
1st plural ми	вибіга́єм, вибіга́ємо vybihájem, vybihájemo	бу́демо вибіга́ти, бу́демо вибіга́ть, вибіга́тимемо, вибіга́тимем búdemo vybiháty, búdemo vybihátʹ, vybihátymemo, vybihátymem
2nd plural ви	вибіга́єте vybihájete	бу́дете вибіга́ти, бу́дете вибіга́ть, вибіга́тимете búdete vybiháty, búdete vybihátʹ, vybihátymete
3rd plural вони	вибіга́ють vybihájutʹ	бу́дуть вибіга́ти, бу́дуть вибіга́ть, вибіга́тимуть búdutʹ vybiháty, búdutʹ vybihátʹ, vybihátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	вибіга́ймо vybihájmo
second-person	вибіга́й vybiháj	вибіга́йте vybihájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вибіга́в vybiháv	вибіга́ли vybihály
feminine я / ти / вона	вибіга́ла vybihála
neuter воно	вибіга́ло vybihálo

References

• “вибігати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)