виказувати

Ukrainian

Etymology

From виказати (vykazaty) +‎ -увати (-uvaty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋeˈkazʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

вика́зувати • (vykázuvaty) impf (perfective ви́казати)

1. to speak out
2. to betray, to evince, to peach

Conjugation

Conjugation of вика́зувати, вика́зувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	вика́зувати, вика́зувать vykázuvaty, vykázuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	вика́зуючи vykázujučy	вика́зувавши vykázuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	вика́зую vykázuju	бу́ду вика́зувати, бу́ду вика́зувать, вика́зуватиму búdu vykázuvaty, búdu vykázuvatʹ, vykázuvatymu
2nd singular ти	вика́зуєш vykázuješ	бу́деш вика́зувати, бу́деш вика́зувать, вика́зуватимеш búdeš vykázuvaty, búdeš vykázuvatʹ, vykázuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	вика́зує vykázuje	бу́де вика́зувати, бу́де вика́зувать, вика́зуватиме búde vykázuvaty, búde vykázuvatʹ, vykázuvatyme
1st plural ми	вика́зуєм, вика́зуємо vykázujem, vykázujemo	бу́демо вика́зувати, бу́демо вика́зувать, вика́зуватимемо, вика́зуватимем búdemo vykázuvaty, búdemo vykázuvatʹ, vykázuvatymemo, vykázuvatymem
2nd plural ви	вика́зуєте vykázujete	бу́дете вика́зувати, бу́дете вика́зувать, вика́зуватимете búdete vykázuvaty, búdete vykázuvatʹ, vykázuvatymete
3rd plural вони	вика́зують vykázujutʹ	бу́дуть вика́зувати, бу́дуть вика́зувать, вика́зуватимуть búdutʹ vykázuvaty, búdutʹ vykázuvatʹ, vykázuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	вика́зуймо vykázujmo
second-person	вика́зуй vykázuj	вика́зуйте vykázujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вика́зував vykázuvav	вика́зували vykázuvaly
feminine я / ти / вона	вика́зувала vykázuvala
neuter воно	вика́зувало vykázuvalo

References

• “виказувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)