відстоятися

Ukrainian

Etymology

From відсто́яти (vidstójaty) +‎ -ся (-sja)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲid͡zˈstɔjɐtesʲɐ]

• Audio:

  (file)

Verb

відсто́ятися • (vidstójatysja) pf

1. to defend, to stand up for

Conjugation

Conjugation of відсто́ятися, відсто́ятись, відсто́яться (class 5a, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відсто́ятися, відсто́ятись, відсто́яться vidstójatysja, vidstójatysʹ, vidstójatʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	відсто́явшись vidstójavšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	відсто́юся, відсто́юсь vidstójusja, vidstójusʹ
2nd singular ти	—	відсто́їшся vidstójišsja
3rd singular він / вона / воно	—	відсто́їться vidstójitʹsja
1st plural ми	—	відсто́їмся, відсто́їмося, відсто́їмось vidstójimsja, vidstójimosja, vidstójimosʹ
2nd plural ви	—	відсто́їтеся, відсто́їтесь vidstójitesja, vidstójitesʹ
3rd plural вони	—	відсто́яться vidstójatʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	відсто́ймося, відсто́ймось vidstójmosja, vidstójmosʹ
second-person	відсто́йся, відсто́йсь vidstójsja, vidstójsʹ	відсто́йтеся, відсто́йтесь vidstójtesja, vidstójtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відсто́явся, відсто́явсь vidstójavsja, vidstójavsʹ	відсто́ялися, відсто́ялись vidstójalysja, vidstójalysʹ
feminine я / ти / вона	відсто́ялася, відсто́ялась vidstójalasja, vidstójalasʹ
neuter воно	відсто́ялося, відсто́ялось vidstójalosja, vidstójalosʹ

References

• “відстоятися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)