відшукати

Ukrainian[edit]

From від- (vid-) +‎ шука́ти (šukáty). Compare Belarusian адшука́ць (adšukácʹ), Polish odszukać.

відшука́ти • (vidšukáty) pf (imperfective відшу́кувати or відшуко́вувати (rare)) (transitive)

Conjugation of відшука́ти, відшука́ть (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відшука́ти, відшука́ть vidšukáty, vidšukátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відшу́каний vidšúkanyj impersonal: відшу́кано vidšúkano
adverbial	—	відшука́вши vidšukávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відшука́ю vidšukáju
2nd singular ти	—	відшука́єш vidšukáješ
3rd singular він / вона / воно	—	відшука́є vidšukáje
1st plural ми	—	відшука́єм, відшука́ємо vidšukájem, vidšukájemo
2nd plural ви	—	відшука́єте vidšukájete
3rd plural вони	—	відшука́ють vidšukájutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відшука́ймо vidšukájmo
second-person	відшука́й vidšukáj	відшука́йте vidšukájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відшука́в vidšukáv	відшука́ли vidšukály
feminine я / ти / вона	відшука́ла vidšukála
neuter воно	відшука́ло vidšukálo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відшукати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відшукати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “відшукати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “відшукати”, in English-Ukrainian Dictionaries
“відшукати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“відшукати”, in Kyiv Dictionary (in English)
“відшукати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)