здобути

Ukrainian

Etymology

From з- (z-) +‎ добу́ти (dobúty). Compare Polish zdobyć.

Pronunciation

• IPA^(key): [zdoˈbute]

• Audio

  (file)

Verb

здобу́ти • (zdobúty) pf (imperfective здобува́ти)

1. (transitive) to acquire, to gain, to get, to obtain

   Synonyms: діста́ти pf (distáty), добу́ти pf (dobúty), набу́ти pf (nabúty)

Conjugation

Conjugation of здобу́ти, здобу́ть (irregular, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	здобу́ти, здобу́ть zdobúty, zdobútʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	здобу́тий zdobútyj impersonal: здобу́то zdobúto
adverbial	—	здобу́вши zdobúvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	здобу́ду zdobúdu
2nd singular ти	—	здобу́деш zdobúdeš
3rd singular він / вона / воно	—	здобу́де zdobúde
1st plural ми	—	здобу́дем, здобу́демо zdobúdem, zdobúdemo
2nd plural ви	—	здобу́дете zdobúdete
3rd plural вони	—	здобу́дуть zdobúdutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	здобу́дьмо zdobúdʹmo
second-person	здобу́дь zdobúdʹ	здобу́дьте zdobúdʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	здобу́в zdobúv	здобули́ zdobulý
feminine я / ти / вона	здобула́ zdobulá
neuter воно	здобуло́ zdobuló

Derived terms

• здобу́тися pf (zdobútysja)
• здобу́ток m (zdobútok)
• здобуття́ n (zdobuttjá)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “здобути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “здобути”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “здобути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “здобути”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “здобути”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)