зумовлювати

Ukrainian

Etymology

From зумо́вити (zumóvyty) +‎ -ювати (-juvaty).

Pronunciation

• IPA^(key): [zʊˈmɔu̯lʲʊʋɐte]

• Audio

  (file)

Verb

зумо́влювати • (zumóvljuvaty) impf (perfective зумо́вити) (transitive)

1. to stipulate, to specify (set as a condition)

   Synonym: обумо́влювати impf (obumóvljuvaty)

2. to determine, to predetermine (fix the form or character of; to shape; to prescribe imperatively)

   Synonym: визнача́ти impf (vyznačáty)

3. to cause

   Synonyms: спричиня́ти impf (spryčynjáty), виклика́ти impf (vyklykáty), призво́дити impf (pryzvódyty)

Conjugation

Conjugation of зумо́влювати, зумо́влювать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	зумо́влювати, зумо́влювать zumóvljuvaty, zumóvljuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зумо́влюваний zumóvljuvanyj impersonal: зумо́влювано zumóvljuvano
adverbial	зумо́влюючи zumóvljujučy	зумо́влювавши zumóvljuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	зумо́влюю zumóvljuju	бу́ду зумо́влювати, бу́ду зумо́влювать, зумо́влюватиму búdu zumóvljuvaty, búdu zumóvljuvatʹ, zumóvljuvatymu
2nd singular ти	зумо́влюєш zumóvljuješ	бу́деш зумо́влювати, бу́деш зумо́влювать, зумо́влюватимеш búdeš zumóvljuvaty, búdeš zumóvljuvatʹ, zumóvljuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	зумо́влює zumóvljuje	бу́де зумо́влювати, бу́де зумо́влювать, зумо́влюватиме búde zumóvljuvaty, búde zumóvljuvatʹ, zumóvljuvatyme
1st plural ми	зумо́влюєм, зумо́влюємо zumóvljujem, zumóvljujemo	бу́демо зумо́влювати, бу́демо зумо́влювать, зумо́влюватимемо, зумо́влюватимем búdemo zumóvljuvaty, búdemo zumóvljuvatʹ, zumóvljuvatymemo, zumóvljuvatymem
2nd plural ви	зумо́влюєте zumóvljujete	бу́дете зумо́влювати, бу́дете зумо́влювать, зумо́влюватимете búdete zumóvljuvaty, búdete zumóvljuvatʹ, zumóvljuvatymete
3rd plural вони	зумо́влюють zumóvljujutʹ	бу́дуть зумо́влювати, бу́дуть зумо́влювать, зумо́влюватимуть búdutʹ zumóvljuvaty, búdutʹ zumóvljuvatʹ, zumóvljuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зумо́влюймо zumóvljujmo
second-person	зумо́влюй zumóvljuj	зумо́влюйте zumóvljujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зумо́влював zumóvljuvav	зумо́влювали zumóvljuvaly
feminine я / ти / вона	зумо́влювала zumóvljuvala
neuter воно	зумо́влювало zumóvljuvalo

Derived terms

• зумо́влювання n (zumóvljuvannja)
• зумо́влюватися impf (zumóvljuvatysja)

 

Related terms

• умо́ва f (umóva)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “зумовлювати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “зумовлювати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “зумовлювати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “зумовлювати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “зумовлювати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)