міркувати

Ukrainian

Etymology

From Polish miarkować, from German merken. Morphologically analyzable as мі́рка (mírka, “measure”) +‎ -увати (-uvaty).

Pronunciation

• IPA^(key): [mʲirkʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

міркува́ти • (mirkuváty) impf

1. to think (over), to consider, to cogitate, to reflect, to deliberate (on/upon/over)

   Synonyms: обмірко́вувати impf (obmirkóvuvaty), обду́мувати impf (obdúmuvaty), розмірко́вувати impf (rozmirkóvuvaty), розду́мувати impf (rozdúmuvaty), зва́жувати impf (zvážuvaty)

Conjugation

Conjugation of міркува́ти, міркува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	міркува́ти, міркува́ть mirkuváty, mirkuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	мірку́ючи mirkújučy	міркува́вши mirkuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	мірку́ю mirkúju	бу́ду міркува́ти, бу́ду міркува́ть, міркува́тиму búdu mirkuváty, búdu mirkuvátʹ, mirkuvátymu
2nd singular ти	мірку́єш mirkúješ	бу́деш міркува́ти, бу́деш міркува́ть, міркува́тимеш búdeš mirkuváty, búdeš mirkuvátʹ, mirkuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	мірку́є mirkúje	бу́де міркува́ти, бу́де міркува́ть, міркува́тиме búde mirkuváty, búde mirkuvátʹ, mirkuvátyme
1st plural ми	мірку́єм, мірку́ємо mirkújem, mirkújemo	бу́демо міркува́ти, бу́демо міркува́ть, міркува́тимемо, міркува́тимем búdemo mirkuváty, búdemo mirkuvátʹ, mirkuvátymemo, mirkuvátymem
2nd plural ви	мірку́єте mirkújete	бу́дете міркува́ти, бу́дете міркува́ть, міркува́тимете búdete mirkuváty, búdete mirkuvátʹ, mirkuvátymete
3rd plural вони	мірку́ють mirkújutʹ	бу́дуть міркува́ти, бу́дуть міркува́ть, міркува́тимуть búdutʹ mirkuváty, búdutʹ mirkuvátʹ, mirkuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	мірку́ймо mirkújmo
second-person	мірку́й mirkúj	мірку́йте mirkújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	міркува́в mirkuváv	міркува́ли mirkuvály
feminine я / ти / вона	міркува́ла mirkuvála
neuter воно	міркува́ло mirkuválo

Derived terms

• міркува́ння n (mirkuvánnja)

Prefixed verbs

• обмірко́вувати impf (obmirkóvuvaty), обміркува́ти pf (obmirkuváty)
• розмірко́вувати impf (rozmirkóvuvaty), розміркува́ти pf (rozmirkuváty)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “міркувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “міркувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “міркувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “міркувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)