поспішити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
по- (po-) + спіши́ти (spišýty). Compare Russian поспеши́ть (pospešítʹ), Polish pospieszyć.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
поспіши́ти • (pospišýty) pf (imperfective поспіша́ти)
- (intransitive) to hurry, to hasten, to make haste
Conjugation[edit]
Conjugation of поспіши́ти, поспіши́ть (class 4b, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | поспіши́ти, поспіши́ть pospišýty, pospišýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | поспіши́вши pospišývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | поспішу́ pospišú |
| 2nd singular ти |
— | поспіши́ш pospišýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | поспіши́ть pospišýtʹ |
| 1st plural ми |
— | поспіши́м, поспішимо́ pospišým, pospišymó |
| 2nd plural ви |
— | поспішите́ pospišyté |
| 3rd plural вони |
— | поспіша́ть pospišátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | поспіші́м, поспіші́мо pospiším, pospišímo |
| second-person | поспіши́ pospišý |
поспіші́ть pospišítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
поспіши́в pospišýv |
поспіши́ли pospišýly |
| feminine я / ти / вона |
поспіши́ла pospišýla | |
| neuter воно |
поспіши́ло pospišýlo | |
Related terms[edit]
- поспі́шний (pospíšnyj)
- поспі́шно (pospíšno)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “поспішити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “поспішити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “поспішити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)