розчулити

Ukrainian[edit]

From роз- (roz-) +‎ чу́лий (čúlyj) +‎ -ити (-yty). Compare Belarusian расчу́ліць (rasčúlicʹ), Polish rozczulić.

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

розчу́лити • (rozčúlyty) pf (imperfective розчу́лювати)

to move, to touch, to affect (arouse emotion in, especially tenderness or compassion)
Synonym: звору́ши́ти pf (zvorúšýty)

Conjugation of розчу́лити, розчу́лить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	розчу́лити, розчу́лить rozčúlyty, rozčúlytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розчу́лений rozčúlenyj impersonal: розчу́лено rozčúleno
adverbial	—	розчу́ливши rozčúlyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розчу́лю rozčúlju
2nd singular ти	—	розчу́лиш rozčúlyš
3rd singular він / вона / воно	—	розчу́лить rozčúlytʹ
1st plural ми	—	розчу́лим, розчу́лимо rozčúlym, rozčúlymo
2nd plural ви	—	розчу́лите rozčúlyte
3rd plural вони	—	розчу́лять rozčúljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розчу́льмо rozčúlʹmo
second-person	розчу́ль rozčúlʹ	розчу́льте rozčúlʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розчу́лив rozčúlyv	розчу́лили rozčúlyly
feminine я / ти / вона	розчу́лила rozčúlyla
neuter воно	розчу́лило rozčúlylo