розігнути

Ukrainian

Etymology

From розі- (rozi-) +‎ гну́ти (hnúty). Compare Russian разогну́ть (razognútʹ), Belarusian разагну́ць (razahnúcʹ), Polish rozgiąć.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔzʲiɦˈnute]

• Audio:

  (file)

Verb

розігну́ти • (rozihnúty) pf (imperfective розгина́ти)

1. (transitive) to straighten, to unbend

Conjugation

Conjugation of розігну́ти, розігну́ть (class 3b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	розігну́ти, розігну́ть rozihnúty, rozihnútʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розі́гнутий rozíhnutyj impersonal: розі́гнуто rozíhnuto
adverbial	—	розігну́вши rozihnúvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розігну́ rozihnú
2nd singular ти	—	розігне́ш rozihnéš
3rd singular він / вона / воно	—	розігне́ rozihné
1st plural ми	—	розігне́м, розігнемо́ rozihném, rozihnemó
2nd plural ви	—	розігнете́ rozihneté
3rd plural вони	—	розігну́ть rozihnútʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розігні́м, розігні́мо rozihním, rozihnímo
second-person	розігни́ rozihný	розігні́ть rozihnítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розігну́в rozihnúv	розігну́ли rozihnúly
feminine я / ти / вона	розігну́ла rozihnúla
neuter воно	розігну́ло rozihnúlo

Derived terms

• розігну́тися pf (rozihnútysja)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1977), “розігнути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 682
• “розігнути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розігнути”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розігнути”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “розігнути”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розігнути”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)