крикнути

Serbo-Croatian

Pronunciation

• IPA^(key): /krǐːknuti/
• Hyphenation: крик‧ну‧ти

Verb

кри́кнути pf (Latin spelling kríknuti)

1. (intransitive) to scream

Conjugation

Conjugation of крикнути

Infinitive: крикнути		Present verbal adverb: —		Past verbal adverb: кри́кнӯвши		Verbal noun: —
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		крикнем	крикнеш	крикне	крикнемо	крикнете	крикну
Future	Future I	крикнут ћу1 крикнућу	крикнут ћеш1 крикнућеш	крикнут ће1 крикнуће	крикнут ћемо1 крикнућемо	крикнут ћете1 крикнућете	крикнут ће1 крикнуће
	Future II	бу̏де̄м крикнуо2	бу̏де̄ш крикнуо2	бу̏де̄ крикнуо2	бу̏де̄мо крикнули2	бу̏де̄те крикнули2	бу̏дӯ крикнули2
Past	Perfect	крикнуо сам2	крикнуо си2	крикнуо је2	крикнули смо2	крикнули сте2	крикнули су2
	Pluperfect3	би̏о сам крикнуо2	би̏о си крикнуо2	би̏о је крикнуо2	би́ли смо крикнули2	би́ли сте крикнули2	би́ли су крикнули2
	Aorist	крикнух	крикну	крикну	крикнусмо	крикнусте	крикнуше
Conditional I		крикнуо бих2	крикнуо би2	крикнуо би2	крикнули бисмо2	крикнули бисте2	крикнули би2
Conditional II4		би̏о бих крикнуо2	би̏о би крикнуо2	би̏о би крикнуо2	би́ли бисмо крикнули2	би́ли бисте крикнули2	би́ли би крикнули2
Imperative		—	крикни	—	крикнимо	крикните	—
Active past participle		крикнуо m / крикнула f / крикнуло n			крикнули m / крикнуле f / крикнула n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Related terms

• крѝчати impf

Ukrainian

Etymology

From крича́ти (kryčáty) +‎ -нути (-nuty). Compare Russian кри́кнуть (kríknutʹ), Belarusian кры́кнуць (krýknucʹ), Polish krzyknąć.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈkrɪknʊte]

• Audio

  (file)

Verb

кри́кнути • (krýknuty) pf (imperfective крича́ти)

1. (intransitive, semelfactive) to cry out, to shout, to scream

Conjugation

Conjugation of кри́кнути, кри́кнуть (class 3a, perfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	кри́кнути, кри́кнуть krýknuty, krýknutʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	кри́кнувши krýknuvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	кри́кну krýknu
2nd singular ти	—	кри́кнеш krýkneš
3rd singular він / вона / воно	—	кри́кне krýkne
1st plural ми	—	кри́кнем, кри́кнемо krýknem, krýknemo
2nd plural ви	—	кри́кнете krýknete
3rd plural вони	—	кри́кнуть krýknutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	кри́кнім, кри́кнімо krýknim, krýknimo
second-person	кри́кни krýkny	кри́кніть krýknitʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	кри́кнув krýknuv	кри́кнули krýknuly
feminine я / ти / вона	кри́кнула krýknula
neuter воно	кри́кнуло krýknulo

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “крикнути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2016), “крикнути”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “крикнути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “крикнути”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)