вирувати

Ukrainian

Etymology

From вир (vyr) +‎ -ува́ти (-uváty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋerʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

вирува́ти • (vyruváty) impf

1. to boil, to tear

Conjugation

Conjugation of вирува́ти, вирува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	вирува́ти, вирува́ть vyruváty, vyruvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	виру́ючи vyrújučy	вирува́вши vyruvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	виру́ю vyrúju	бу́ду вирува́ти, бу́ду вирува́ть, вирува́тиму búdu vyruváty, búdu vyruvátʹ, vyruvátymu
2nd singular ти	виру́єш vyrúješ	бу́деш вирува́ти, бу́деш вирува́ть, вирува́тимеш búdeš vyruváty, búdeš vyruvátʹ, vyruvátymeš
3rd singular він / вона / воно	виру́є vyrúje	бу́де вирува́ти, бу́де вирува́ть, вирува́тиме búde vyruváty, búde vyruvátʹ, vyruvátyme
1st plural ми	виру́єм, виру́ємо vyrújem, vyrújemo	бу́демо вирува́ти, бу́демо вирува́ть, вирува́тимемо, вирува́тимем búdemo vyruváty, búdemo vyruvátʹ, vyruvátymemo, vyruvátymem
2nd plural ви	виру́єте vyrújete	бу́дете вирува́ти, бу́дете вирува́ть, вирува́тимете búdete vyruváty, búdete vyruvátʹ, vyruvátymete
3rd plural вони	виру́ють vyrújutʹ	бу́дуть вирува́ти, бу́дуть вирува́ть, вирува́тимуть búdutʹ vyruváty, búdutʹ vyruvátʹ, vyruvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	виру́ймо vyrújmo
second-person	виру́й vyrúj	виру́йте vyrújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вирува́в vyruváv	вирува́ли vyruvály
feminine я / ти / вона	вирува́ла vyruvála
neuter воно	вирува́ло vyruválo

References

• “вирувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)