виявити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From ви́- (vý-) + яви́ти (javýty). Compare Russian вы́явить (výjavitʹ), Belarusian вы́явіць (výjavicʹ), Polish wyjawić.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
ви́явити • (výjavyty) pf (imperfective виявля́ти)
- to show, to manifest, to display, to evince
- to reveal, to uncover, to disclose, to bring to light
- to discover, to detect
- Synonym: відкри́ти pf (vidkrýty)
Conjugation[edit]
Conjugation of ви́явити, ви́явить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́явити, ви́явить výjavyty, výjavytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́явлений výjavlenyj impersonal: ви́явлено výjavleno |
| adverbial | — | ви́явивши výjavyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́явлю výjavlju |
| 2nd singular ти |
— | ви́явиш výjavyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́явить výjavytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́явим, ви́явимо výjavym, výjavymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́явите výjavyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́являть výjavljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́явім, ви́явімо výjavim, výjavimo |
| second-person | ви́яви výjavy |
ви́явіть výjavitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́явив výjavyv |
ви́явили výjavyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́явила výjavyla | |
| neuter воно |
ви́явило výjavylo | |
Derived terms[edit]
- ви́яв m (výjav)
- ви́явитися pf (výjavytysja)
- ви́явлений (výjavlenyj)
- ви́явлення n (výjavlennja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “виявити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “виявити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “виявити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “виявити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)