відділитися

Ukrainian

Etymology

From відділи́ти (viddilýty) +‎ -ся (-sja)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidʲːiˈɫɪtesʲɐ]

• Audio:

  (file)

Verb

відділи́тися • (viddilýtysja) pf

1. to detach

Conjugation

Conjugation of відділи́тися, відділи́тись, відділи́ться (class 4c, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відділи́тися, відділи́тись, відділи́ться viddilýtysja, viddilýtysʹ, viddilýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	відділи́вшись viddilývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	відділю́ся, відділю́сь viddiljúsja, viddiljúsʹ
2nd singular ти	—	відді́лишся viddílyšsja
3rd singular він / вона / воно	—	відді́литься viddílytʹsja
1st plural ми	—	відді́лимся, відді́лимося, відді́лимось viddílymsja, viddílymosja, viddílymosʹ
2nd plural ви	—	відді́литеся, відді́литесь viddílytesja, viddílytesʹ
3rd plural вони	—	відді́ляться viddíljatʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	відділі́мся, відділі́мося, відділі́мось viddilímsja, viddilímosja, viddilímosʹ
second-person	відділи́ся, відділи́сь viddilýsja, viddilýsʹ	відділі́ться viddilítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відділи́вся, відділи́всь viddilývsja, viddilývsʹ	відділи́лися, відділи́лись viddilýlysja, viddilýlysʹ
feminine я / ти / вона	відділи́лася, відділи́лась viddilýlasja, viddilýlasʹ
neuter воно	відділи́лося, відділи́лось viddilýlosja, viddilýlosʹ

References

• “відділитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)