гукати

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *gukati. By surface analysis, гук (huk) +‎ ати (aty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ɦʊˈkate]

• Audio:

  (file)

Verb

гука́ти • (hukáty) impf (perfective погука́ти or гукну́ти)

1. (transitive) to call loudly
2. (transitive) to call out, to say loudly

Conjugation

Conjugation of гука́ти, гука́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	гука́ти, гука́ть hukáty, hukátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	гу́каний húkanyj impersonal: гу́кано húkano
adverbial	гука́ючи hukájučy	гука́вши hukávšy
	present tense	future tense
1st singular я	гука́ю hukáju	бу́ду гука́ти, бу́ду гука́ть, гука́тиму búdu hukáty, búdu hukátʹ, hukátymu
2nd singular ти	гука́єш hukáješ	бу́деш гука́ти, бу́деш гука́ть, гука́тимеш búdeš hukáty, búdeš hukátʹ, hukátymeš
3rd singular він / вона / воно	гука́є hukáje	бу́де гука́ти, бу́де гука́ть, гука́тиме búde hukáty, búde hukátʹ, hukátyme
1st plural ми	гука́єм, гука́ємо hukájem, hukájemo	бу́демо гука́ти, бу́демо гука́ть, гука́тимемо, гука́тимем búdemo hukáty, búdemo hukátʹ, hukátymemo, hukátymem
2nd plural ви	гука́єте hukájete	бу́дете гука́ти, бу́дете гука́ть, гука́тимете búdete hukáty, búdete hukátʹ, hukátymete
3rd plural вони	гука́ють hukájutʹ	бу́дуть гука́ти, бу́дуть гука́ть, гука́тимуть búdutʹ hukáty, búdutʹ hukátʹ, hukátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	гука́ймо hukájmo
second-person	гука́й hukáj	гука́йте hukájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	гука́в hukáv	гука́ли hukály
feminine я / ти / вона	гука́ла hukála
neuter воно	гука́ло hukálo

Derived terms

Prefixed verbs

• відгука́ти pf (vidhukáty), відгу́кувати impf (vidhúkuvaty)
• відгука́тися pf (vidhukátysja), відгу́куватися impf (vidhúkuvatysja)
• загука́ти pf (zahukáty)
• згука́ти pf (zhukáty), згу́кувати impf (zhúkuvaty)
• нагука́ти pf (nahukáty), нагу́кувати impf (nahúkuvaty)
• перегука́ти pf (perehukáty), перегу́кувати impf (perehúkuvaty)
• перегука́тися pf (perehukátysja), перегу́куватися impf (perehúkuvatysja)
• погука́ти pf (pohukáty)
• прогука́ти pf (prohukáty)
• розгука́ти pf (rozhukáty)

 

Related terms

• гуча́ти impf (hučáty)
• гук (huk)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “гукати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “гукати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “гукати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)