кінь

See also: кинь

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian кунь (kunʹ), конь (konʹ), from Old East Slavic конь (konĭ), from Proto-Slavic *kòňь.

Pronunciation

• Audio

  (file)

• IPA^(key): [kʲinʲ]

Noun

кінь • (kinʹ) m animal (genitive коня́, nominative plural ко́ні, genitive plural ко́ней)

1. horse (animal)
2. (chess) knight

Declension

Declension of кінь (animal soft masc-form accent-d і-о)

	singular	plural
nominative	кінь kinʹ	ко́ні kóni
genitive	коня́ konjá	ко́ней kónej
dative	коне́ві, коню́ konévi, konjú	ко́ням kónjam
accusative	коня́ konjá	ко́ні, ко́ней kóni, kónej
instrumental	коне́м koném	кі́ньми, ко́нями kínʹmy, kónjamy
locative	коне́ві, коні́ konévi, koní	ко́нях kónjax
vocative	ко́ню kónju	ко́ні kóni

See also

Chess pieces in Ukrainian · шахові фігури (šaxovi fihury) (layout · text)
король (korolʹ)	ферзь (ferzʹ)	тура (tura)	слон (slon)	кінь (kinʹ)	пішак (pišak)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “кінь”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka