почутися

Ukrainian

Etymology

From почу́ти (počúty) +‎ -ся (-sja). Compare Russian почу́яться (počújatʹsja), Belarusian пачу́цца (pačúcca), Polish poczuć się.

Pronunciation

• IPA^(key): [poˈt͡ʃutesʲɐ]

• Audio

  (file)

Verb

почу́тися • (počútysja) pf (third person only)

1. passive of почу́ти pf (počúty):
   1. to be heard, to be audible

      Imperfective: чу́тися (čútysja)

   2. to be felt, to be sensed

      Imperfectives: чу́тися (čútysja), почува́тися (počuvátysja)

2. (colloquial, dated) to feel pregnant

Conjugation

Conjugation of почу́тися, почу́тись, почу́ться (class 12a, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	почу́тися, почу́тись, почу́ться počútysja, počútysʹ, počútʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	почу́вшись počúvšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	—
2nd singular ти	—	—
3rd singular він / вона / воно	—	почу́ється počújetʹsja
1st plural ми	—	—
2nd plural ви	—	—
3rd plural вони	—	почу́ються počújutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	—
second-person	—	—
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	почу́вся, почу́всь počúvsja, počúvsʹ	почу́лися, почу́лись počúlysja, počúlysʹ
feminine я / ти / вона	почу́лася, почу́лась počúlasja, počúlasʹ
neuter воно	почу́лося, почу́лось počúlosja, počúlosʹ

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “почутися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “почутися”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “почутися”, in English-Ukrainian Dictionaries