User:AshFox/Sandbox/Proto-Slavic

From Wiktionary, the free dictionary
Jump to navigation Jump to search

0[edit]

  • →⇒ Old East Slavic: ѧбетьникъ (ębetĭnikŭ), ѩбедьникъ (jębedĭnikŭ)
  • Preobrazhensky, A. G. (1949) “я́беда”, in Obnorsky, S. P., editor, Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 3 (Т – Я), Moscow, Leningrad: Academy of Sciences of the USSR, page 131
  • Vasmer, Max (1973) “я́беда”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 4 (Т – Ящур), Moscow: Progress, page 538
  • Chernykh, P. Ja. (1993) “я́беда”, in Историко-этимологический словарь русского языка [Historical-Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), 3rd edition, volumes 2 (панцирь – ящур), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 463
  • Shaposhnikov, A. K. (2010) “ябеда”, in Этимологический словарь современного русского языка [Etymological Dictionary of the Contemporary Russian Language] (in Russian), volumes 2: (Начать – Я), Moscow: Flinta; Nauka, →ISBN, page 570
  • Sreznevsky, Izmail I. (1912) “ꙗбедьникъ”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎[1] (in Russian), volumes 3 (Р – Ꙗ и дополненія), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 1631
  • Sreznevsky, Izmail I. (1912) “ꙗбедьничии”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎[2] (in Russian), volumes 3 (Р – Ꙗ и дополненія), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 1632
  • Bulyka, A. M., editor (2017), “ябедникъ”, in Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), numbers 37 (чорное – ящыкъ), Minsk: Belaruskaia navuka, →ISBN, page 271
  • Bulyka, A. M., editor (2017), “ябедництво”, in Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), numbers 37 (чорное – ящыкъ), Minsk: Belaruskaia navuka, →ISBN, page 272
  • Bulyka, A. M., editor (2017), “ябедничати”, in Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), numbers 37 (чорное – ящыкъ), Minsk: Belaruskaia navuka, →ISBN, page 272
  • Melnychuk, O. S., editor (2003), “ябеда”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 4 (Н – П), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 529

1[edit]

{{reconstructed}}

*kolbъ

Proto-Slavic[edit]

Alternative forms[edit]

Etymology[edit]

Unknown.

Noun[edit]

*kolbъ m[1]

Declension[edit]

Declension of *kolbъ (hard o-stem)
singular dual plural
nominative *kolbъ *kolba *kolbi
genitive *kolba *kolbu *kolbъ
dative *kolbu *kolboma *kolbomъ
accusative *kolbъ *kolba *kolby
instrumental *kolbъmь, *kolbomь* *kolboma *kolby
locative *kolbě *kolbu *kolběxъ
vocative *kolbe *kolba *kolbi
* -ъmь in North Slavic, -omь in South Slavic.

Derived terms[edit]

Descendants[edit]

References[edit]

  1. ↑ 1.0 1.1 1.2 Trubachyov, Oleg, editor (1983), “*kolbъ/*kolobъ (*kolobь)?”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 10 (*klepačь – *konь), Moscow: Nauka, page 121
  2. ↑ 2.0 2.1 2.2 Shaposhnikov, A. K. (2010) “колобок”, in Этимологический словарь современного русского языка [Etymological Dictionary of the Contemporary Russian Language] (in Russian), volumes 1: (А – Начальство), Moscow: Flinta; Nauka, →ISBN, page 412

Further reading[edit]

  • Melnychuk, O. S., editor (1985), “колобок”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 2 (Д – Копці), Kyiv: Naukova Dumka, page 515
  • Martynaŭ, V. U., editor (1988), “калабо́к”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 4 (К – ка́ята), Minsk: Navuka i technika, page 115
  • Preobrazhensky, A. G. (1910–1914) “ко́лобъ”, in Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 1 (А – О), numbers 1–9, Moscow: G. Lissner & D. Sobko Publishing House, page 335
  • Vasmer, Max (1967) “колоб”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 2 (Е – Муж), Moscow: Progress, page 292
  • Tsyhanenko, H. P. (1989) “ко́лоб”, in Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), 2nd edition, Kyiv: Radjanska shkola, →ISBN, page 182
  • Shansky, N. M., editor (1982), “ко́лоб; колобо́к”, in Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volume 2, number 8 (К), Moscow: Moscow University Press, page 207


2[edit]

3[edit]

*nena

  • Trubachyov, Oleg, editor (1997), “*nena”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 24 (*navijati (sę)/*navivati (sę) – *nerodimъ(jь)), Moscow: Nauka, →ISBN, page 166

Descendants[edit]

3[edit]

*nana

  • Trubachyov, Oleg, editor (1995), “*nana, *nanъ”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 22 (*naděliti – *narodъ), Moscow: Nauka, →ISBN, page 196

Descendants[edit]

  • East Slavic:
    • Old East Slavic:
      • Old Ruthenian:
        • Belarusian:
        • Carpathian Rusyn:; (Pannonian)
        • Ukrainian:; (dialectal, obsolete)
      • Middle Russian: [Term?] (15-18ᵗʰ c.)
        • Russian:
    • Old Novgorodian:
  • South Slavic:
    • Old Church Slavonic:
      Unspecified script:
      Glagolitic script: [Term?]
      • Church Slavonic: (Russian/Serbian recension)
    • Bulgarian:
    • Macedonian:
    • Serbo-Croatian:
      Unspecified script:
      Unspecified script:
    • Slovene: (tonal orthography)
  • West Slavic:
    • Old Czech:
      • Czech:
    • Kashubian:
    • Polabian:
    • Old Polish:
      • Polish:
    • Silesian:
    • Old Slovak:
      • Slovak:
    • Slovincian: ᵘ̯
    • Sorbian:
      • Lower Sorbian:
      • Upper Sorbian:

3[edit]

Descendants[edit]

  • East Slavic:
    • Old East Slavic:
      • Old Ruthenian:
        • Belarusian:
        • Carpathian Rusyn:; (Pannonian)
        • Ukrainian:; (dialectal, obsolete)
      • Middle Russian: [Term?] (15-18ᵗʰ c.)
        • Russian:
    • Old Novgorodian:
  • South Slavic:
    • Old Church Slavonic:
      Unspecified script:
      Glagolitic script: [Term?]
      • Church Slavonic: (Russian/Serbian recension)
    • Bulgarian:
    • Macedonian:
    • Serbo-Croatian:
      Unspecified script:
      Unspecified script:
    • Slovene: (tonal orthography)
  • West Slavic:
    • Old Czech:
      • Czech:
    • Kashubian:
    • Polabian:
    • Old Polish:
      • Polish:
    • Silesian:
    • Old Slovak:
      • Slovak:
    • Slovincian: ᵘ̯
    • Sorbian:
      • Lower Sorbian:
      • Upper Sorbian:

#[edit]

Праслов'янська лексама *xȗjь… стільки загадковості навколо неї. Одні впевнені, що це слово зовсім недавно нам «нав'язали росіяни», інші повторюють фейк, який поширився за часів СРСР та вкинутий російським письменником Максімом Горьким, про ніби-то «азійське походження всіх матюків» (з монгольської, або тюркських чи фіно-угорських мов), не задумуючись, що це ще один з радянських міфів.

В дійсності ж, всі ці слова є загальнослов'янськими та мають питоме праіндоєвропейське походження. В інших індоєвропейських мовах навіть присутні когнати… чого тільки варті санскритське यभति (yábhati, «вступати в статевий акт, злягатися») та давньогрецьке οἴφω (oíphō, «трахатися»). Невже в санскрит і давньогрецьку мови ці слова теж «нав'язали росіяни»? Чи не забагато честі? Початково у давніх слов'ян ці слова слугували банально для позначення частин тіла людини – чоловічих (*xȗjь) і жіночих статевих органів (*pīzdà) та процесу статевий акту (*jebàti). Але з приходом християнізації вся лексика, пов'язана з «тілесним низом» швидко перейшла до рангу табуйованої і забороненої.

Однією з перших фіксацій слова «хуй» в українській мові, можна вважати запис Тараса Шевченка у своєму альбомі від червня-липня 1846 року, цитата: «въ Перепьꙗти у ꙗми, копалы тамъ хуꙗмы» (в Переп'яті у ямі, копали там хуями). Джерело: Альбом Шевченка (1846—1850 рр.), Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України, файл 1, № 108, аркуш 4, зворот.

Що стосується давньоруської – мови часів Руси, то наявність лексеми «хоуи» досі доводилося лише непрямими свідченнями. Але все змінилося 22 червня 2022 року, після публікації статті в німецькому науковому журналі «Die Welt der Slaven» за авторством лінгвістів Вадима Б. Крисько та Ігора М. Ладиженського. Мовознавці дослідили одну з давньоруських Євангелії (Тип. № 21), написану в першій половині – середині 14 століття. В ній містяться 3 маргіналії (записи на полях) за авторством попа Сави, який жив у 1300-х роках. Одна з маргіналій добре прочитується, а ось дві інші були витерті та вишкрябані. Втрачені записи були відскановані вченими з високою роздільною здатністю та оброблені плагіном DStretch, спеціально розробленого для вивчення наскального живопису первісних людей. Це дозволило практично повністю візуалізувати обидва записи і прочитати втрачений текст, з чого стало очевидним, що причиною видалення записів є їх вкрай непристойний зміст. Відновлений запис на аркуші 1 має такий рядок: «… ꙁ голꙑмъ хуꙗмъ по оулици» (… з голим хуєм по вулиці). Форма «х[у]ꙗмъ», що цілком однозначно прочитується незважаючи на втрату нижнього елемента букви «у», відбиває діалектну рису автора – заударне якання у флексії орудного відмінка однини. Інтерпретація даного написання як діалектної реалізації форми «хуѥмъ» не викликає сумнівів. Таким чином, це є найдавнішою фіксацією праслов'янської лексеми *xȗjь у найдавніший період писемної східнослов'янської історії. В інших рядках маргіналій присутні такі слова як «пизда» та «сикуль» (клітор, піхва), але то ймовірно тема для іншого допису.

• Крисько В. Б., Ладиженський І. М. «Поп-лихослів: Обсценні маргіналії у давньоруському Євангелії» [A ribald cleric: Obscene marginalia in an Old East Slavic Gospel] // Die Welt der Slaven. — Вісбаден : Harrassowitz Verlag, 2022. — Т. 67, вип. 2. — С. 287–295. — →ISBN. — DOI:10.13173/WS.67.2.286. : https://www.academia.edu/82518149

#[edit]

References[edit]

  • Zaliznyak, Andrey (2004) “лошадка (лошатка)”, in Древненовгородский диалект [Old Novgorod dialect]‎[3] (in Russian), 2nd edition, Moscow: Languages of Slavic Cultures, →ISBN, page 755
  • Zaliznyak, Andrey (2004) “лошакъ”, in Древненовгородский диалект [Old Novgorod dialect]‎[4] (in Russian), 2nd edition, Moscow: Languages of Slavic Cultures, →ISBN, page 756
  • Sreznevsky, Izmail I. (1902) “лошадь”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎[5] (in Russian), volumes 2 (Л – П), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 48
  • Sreznevsky, Izmail I. (1902) “лошадька”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎[6] (in Russian), volumes 2 (Л – П), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 48
  • Sreznevsky, Izmail I. (1902) “лошакъ”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎[7] (in Russian), volumes 2 (Л – П), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 48
  • Sreznevsky, Izmail I. (1902) “лошачекъ”, in Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language Based on Written Monuments]‎[8] (in Russian), volumes 2 (Л – П), Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, column 48
  • Avanesov, R. I., editor (1991), “лошадинъ”, in Словарь древнерусского языка (XI–XIV вв.): в 10 т. [Dictionary of the Old Russian Language (11ᵗʰ–14ᵗʰ cc.): in 10 vols]‎[9] (in Russian), volumes 4 (изживати – молениѥ), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 429
  • Avanesov, R. I., editor (1991), “лошадь”, in Словарь древнерусского языка (XI–XIV вв.): в 10 т. [Dictionary of the Old Russian Language (11ᵗʰ–14ᵗʰ cc.): in 10 vols]‎[10] (in Russian), volumes 4 (изживати – молениѥ), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 429
  • Avanesov, R. I., editor (1991), “лошадька”, in Словарь древнерусского языка (XI–XIV вв.): в 10 т. [Dictionary of the Old Russian Language (11ᵗʰ–14ᵗʰ cc.): in 10 vols]‎[11] (in Russian), volumes 4 (изживати – молениѥ), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 429
  • Avanesov, R. I., editor (1991), “лошакь”, in Словарь древнерусского языка (XI–XIV вв.): в 10 т. [Dictionary of the Old Russian Language (11ᵗʰ–14ᵗʰ cc.): in 10 vols]‎[12] (in Russian), volumes 4 (изживати – молениѥ), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 429
  • Filin, F. P., editor (1981), “лоша”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[13] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошаденка”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[14] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошаденко”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[15] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошаденце”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[16] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошадина”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[17] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошадинка”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[18] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошадинникъ”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[19] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошадиный”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[20] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошадишко”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[21] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошадка”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[22] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошадь”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[23] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 288
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошакъ”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[24] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 289
  • Filin, F. P., editor (1981), “лошачекъ”, in Словарь русского языка XI–XVII вв. [Dictionary of the Russian Language: 11ᵗʰ–17ᵗʰ cc.]‎[25] (in Russian), numbers 8 (крада – лящина), Moscow: Nauka, page 289

#[edit]

Possibly inherited from Proto-Slavic *capъ (“goat”), which is borrowed in the area of the Carpathian Mountains from Romance languages (compare Romanian țap, Aromanian tsap, dialectal Italian zappo, tsappu). Possibly already post-Proto-Slavic borrowing directly from Romanian țap.


Derived from Romance languages in the area of the Carpathian mountains. Probably borrowed from Romanian țap


Borrowed from Romanian țap, from Romance languages (compare Romanian țap, Aromanian tsap, dialectal Italian zappo, tsappu), further origin unclear.

Crimean Gothic stap.


Etymology unclear:

Slavic cognates include Polish cap (“ram; goat”), Slovak cap (“goat”), dialectal Czech cap, cáp (“goat”), dialectal Macedonian цап (cap, “goat”), Serbo-Croatian ца̏п / cȁp (“bearded man nickname”), Slovene càp (“uncastrated goat”).

Etymology 1[edit]

Borrowed from Romance language (compare Italian zappo, dialectal Italian tsappu), ultimately from Latin caper, from Proto-Italic *kapros, from Proto-Indo-European *kápros. Cognates include Romanian țap and Albanian cjap.

Noun[edit]

*Proto-Slavic m

  1. goat

Descendants[edit]

Further reading[edit]

  • Trubachyov, Oleg, editor (1976), “*capъ”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 3 (*bratrьcь – *cьrky), Moscow: Nauka, page 172
  • Melnychuk, O. S., editor (2012), “цап”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 6 (У – Я), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 227
  • Rudnyc'kyj, Ja. (1972–1982) “цап”, in An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language, volumes 2 (Д – Ь), Ottawa: Ukrainian Mohylo-Mazepian Academy of Sciences; Ukrainian Language Association, →LCCN, page 1097

#[edit]

  • Anikin, A. E. (2008) “баба-яга́”, in Русский этимологический словарь [Russian Etymological Dictionary] (in Russian), numbers 2 (ба – бдынъ), Moscow: Manuscript Monuments Ancient Rus, →ISBN, page 31
  • Shansky, N. M. (1965) “ба́ба-яга́”, in Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volume 1, number 2 (Б), Moscow: Moscow University Press, page 5
  • Vasmer, Max (1973) “яга́”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 4 (Т – Ящур), Moscow: Progress, page 542
  • Chernykh, P. Ja. (1993) “яга́”, in Историко-этимологический словарь русского языка [Historical-Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), 3rd edition, volumes 2 (панцирь – ящур), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 465
  • Tsyhanenko, H. P. (1989) “яга́ (баба-яга)”, in Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), 2nd edition, Kyiv: Radjanska shkola, →ISBN, page 506
  • Preobrazhensky, A. G. (1949) “яга́”, in Obnorsky, S. P., editor, Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 3 (Т – Я), Moscow, Leningrad: Academy of Sciences of the USSR, page 132

#[edit]



ref[edit]

  • Pokorny, Julius (1959) “*seu-, *seu-t-”, in Indogermanisches etymologisches Wörterbuch [Indo-European Etymological Dictionary] (in German), volume 3, Bern, München: Francke Verlag, page 914
  • Trubachyov, Oleg, editor (1974), “*ašutь”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 1 (*a – *besědьlivъ), Moscow: Nauka, page 89: “*šutъ, *šutiti ― *šut, *šutiti”
  • Sławski, Franciszek, editor (1974), “ašutь”, in Słownik prasłowiański [Proto-Slavic Dictionary] (in Polish), volumes 1 (a – bьzděti), Wrocław: Ossolineum, page 162
  • Trubachyov, Oleg, editor (1974), “*ašutьnъjь”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 1 (*a – *besědьlivъ), Moscow: Nauka, page 90
  • Anikin, A. E. (2007) “ашють”, in Русский этимологический словарь [Russian Etymological Dictionary] (in Russian), numbers 1 (A – аяюшка), Moscow: Manuscript Monuments Ancient Rus, →ISBN, page 355
  • Vasmer, Max (1964) “ашуть”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 1 (А – Д), Moscow: Progress, page 98
  • Melnychuk, O. S., editor (2003), “ошуст”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 4 (Н – П), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 245
  • Martynaŭ, V. U., editor (1980), “вошуст”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 2 (ва – вяшчэ́ль), Minsk: Navuka i technika
  • Melnychuk, O. S., editor (2012), “шуснути”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 6 (У – Я), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 494
  • Melnychuk, O. S., editor (2012), “шустати”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 6 (У – Я), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 494
  • Melnychuk, O. S., editor (2012), “шустрий”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 6 (У – Я), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 495
  • Melnychuk, O. S., editor (2012), “чустрий”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 6 (У – Я), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 385
  • Melnychuk, O. S., editor (2012), “шут”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 6 (У – Я), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 495
  • Vasmer, Max (1973) “шустать”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 4 (Т – Ящур), Moscow: Progress, page 491
  • Vasmer, Max (1973) “шустрый”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 4 (Т – Ящур), Moscow: Progress, page 491
  • Vasmer, Max (1973) “шут”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 4 (Т – Ящур), Moscow: Progress, page 491
  • Chernykh, P. Ja. (1993) “шустрый”, in Историко-этимологический словарь русского языка [Historical-Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), 3rd edition, volumes 2 (панцирь – ящур), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 428
  • Chernykh, P. Ja. (1993) “шут”, in Историко-этимологический словарь русского языка [Historical-Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), 3rd edition, volumes 2 (панцирь – ящур), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 428
  • Chernykh, P. Ja. (1993) “шутить”, in Историко-этимологический словарь русского языка [Historical-Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), 3rd edition, volumes 2 (панцирь – ящур), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 429
  • Shaposhnikov, A. K. (2010) “шут”, in Этимологический словарь современного русского языка [Etymological Dictionary of the Contemporary Russian Language] (in Russian), volumes 2: (Начать – Я), Moscow: Flinta; Nauka, →ISBN, page 550
  • Shaposhnikov, A. K. (2010) “шутить; шутка; шутливый”, in Этимологический словарь современного русского языка [Etymological Dictionary of the Contemporary Russian Language] (in Russian), volumes 2: (Начать – Я), Moscow: Flinta; Nauka, →ISBN, page 550
  • Kroonen, Guus (2013) “*seuþan-”, in Etymological Dictionary of Proto-Germanic (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 11), Leiden, Boston: Brill, →ISBN, page 435

#1[edit]

*ka-(o)blǫkъ

Descendants[edit]

Further reading[edit]

  • Trubachyov, Oleg, editor (1983), “*ka-(o)blǫkъ”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 9 (*jьz – *klenьje), Moscow: Nauka, page 106

#2[edit]

{{l|sla-pro|*bolb-ol-iti}}

{{hrow}}
* East Slavic:
** {{desc|orv||||}}
*** {{desc|zle-ort||||}}
**** {{desc|be|балабо́ліць|||}}
**** {{desc|rue||||}}
**** {{desc|uk||||}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|zle-mru|||||sc=Cyrs}} {{q|15-18ᵗʰ cent.}}
**** {{desc|ru|балабо́лить|||}}
** {{desc|zle-ono||||}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|-}}
**: {{desc|sclb=1|cu||||}}
**: {{desc|sclb=1|cu|||||sc=Glag}}
*** Russian/Serbian Church Slavonic: {{l|cu|}}
** {{desc|bg||||}}
** {{desc|mk||||}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh||||}}
**: {{desc|sclb=1|sh||||}}
** {{desc|sl||||}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|blaboliti|||}}
*** {{desc|cs|blaboliti|bláboliti}}
**** {{desc|der=1|cs|žblaboliti}}
** {{desc|csb||||}}
** {{desc|pox||||}}
** {{desc|zlw-opl||||}}
*** {{desc|pl||||}}
** {{desc|szl||||}}
** Old {{desc|sk||||}}
*** {{desc|sk|bláboliť|||}}
** {{desc|zlw-slv||||}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb||||}}
*** {{desc|hsb||||}}

{{l|sla-pro|*bolb-on-iti}}

{{hrow}}
* East Slavic:
** {{desc|orv||||}}
*** {{desc|zle-ort||||}}
**** {{desc|be|балабо́ніць}}
**** {{desc|rue||||}}
**** {{desc|uk|балабо́нити|||}}
***** {{desc|der=1|uk|балабо́ни|g=p}}
*** {{desc|zle-mru|||||sc=Cyrs}} {{q|15-18ᵗʰ cent.}}
**** {{desc|ru|балабо́нить}}
** {{desc|zle-ono||||}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|-}}
**: {{desc|sclb=1|cu||||}}
**: {{desc|sclb=1|cu|||||sc=Glag}}
*** Russian/Serbian Church Slavonic: {{l|cu|}}
** {{desc|bg||||}}
** {{desc|mk||||}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh||||}}
**: {{desc|sclb=1|sh||||}}
** {{desc|sl||||}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs||||}}
*** {{desc|cs|blaboniti|bláboniti}} {{q|rare}}
** {{desc|csb||||}}
** {{desc|pox||||}}
** {{desc|zlw-opl||||}}
*** {{desc|pl||||}}
** {{desc|szl||||}}
** Old {{desc|sk||||}}
*** {{desc|sk||||}}
** {{desc|zlw-slv||||}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb||||}}
*** {{desc|hsb||||}}

{{l|sla-pro|*bolb‑os‑iti}}

{{hrow}}
* East Slavic:
** {{desc|orv||||}}
*** {{desc|zle-ort||||}}
**** {{desc|be||||}}
***** {{desc|der=1|be|балабо́с|||}}
****** {{desc|der=1|be|балабо́ст}}
******* {{desc|bor=1|pl|bałaboste}} {{q|dialectal}}
**** {{desc|rue||||}}
**** {{desc|uk||||}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
***** {{desc|der=1|uk|балабо́шити}}
*** {{desc|zle-mru|||||sc=Cyrs}} {{q|15-18ᵗʰ cent.}}
**** {{desc|ru|балабо́сить|||}} {{q|dialectal}}
** {{desc|zle-ono||||}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|-}}
**: {{desc|sclb=1|cu||||}}
**: {{desc|sclb=1|cu|||||sc=Glag}}
*** Russian/Serbian Church Slavonic: {{l|cu|}}
** {{desc|bg||||}}
** {{desc|mk||||}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|бла̀босити|||}}
**: {{desc|sclb=1|sh|blàbositi|||}}
** {{desc|sl||||}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs||||}}
*** {{desc|cs||||}}
** {{desc|csb||||}}
** {{desc|pox||||}}
** {{desc|zlw-opl||||}}
*** {{desc|pl||||}}
** {{desc|szl||||}}
** Old {{desc|sk||||}}
*** {{desc|sk|blabosiť|||}}
** {{desc|zlw-slv||||}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb||||}}
*** {{desc|hsb||||}}


* {{R:sla:ESSJa|*bolboliti|170|2}}

{{l|sla-pro|*bolb-ol-ъ}}

{{hrow}}
* East Slavic:
** {{desc|orv||||}}
*** {{desc|zle-ort||||}}
**** {{desc|be|}} {{q|dialectal}}
***** {{desc|der=1|be|балабо́лка}}; {{l|be|балабойка}} {{q|dialectal}}
**** {{desc|rue||||}}
**** {{desc|uk||||}}
***** {{desc|der=1|uk|балабо́лка|балабо́лька|||}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|zle-mru|||||sc=Cyrs}} {{q|15-18ᵗʰ cent.}}
**** {{desc|ru|балабо́ла}} {{q|dialectal}}
***** {{desc|der=1|ru|балабо́лка|бу́рболка}} {{q|dialectal}}
** {{desc|zle-ono||||}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|-}}
**: {{desc|sclb=1|cu||||}}
**: {{desc|sclb=1|cu|||||sc=Glag}}
*** Russian/Serbian Church Slavonic: {{l|cu|}}
** {{desc|bg||||}}
** {{desc|mk||||}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh||||}}
**: {{desc|sclb=1|sh||||}}
** {{desc|sl||||}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs||||}}
*** {{desc|cs|blabol|blábol||}}
** {{desc|csb||||}}
** {{desc|pox||||}}
** {{desc|zlw-opl||||}}
*** {{desc|pl||||}}
** {{desc|szl||||}}
** Old {{desc|sk||||}}
*** {{desc|sk||||}}
** {{desc|zlw-slv||||}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb||||}}
*** {{desc|hsb||||}}

* {{R:sla:ESSJa|*bolbolъ|171|2}}
* {{R:uk:ESUM|балабо́лка|122|1}}

{{l|sla-pro|*bolb-on-ъ}}

{{hrow}}
* East Slavic:
** {{desc|orv||||}}
*** {{desc|zle-ort||||}}
**** {{desc|be|балабо́н|бало́бан}} {{q|dialectal}}
***** {{desc|der=1|be|балабо́нка}}
***** {{desc|der=1|be|балабо́нства}}
**** {{desc|rue||||}}
**** {{desc|uk|балабо́н|||}}; {{l|uk|балабу́н}}, {{l|uk|булбо́н}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|zle-mru|||||sc=Cyrs}} {{q|15-18ᵗʰ cent.}}
**** {{desc|ru|балабо́н|балабу́р}} {{q|dialectal}}
** {{desc|zle-ono||||}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|-}}
**: {{desc|sclb=1|cu||||}}
**: {{desc|sclb=1|cu|||||sc=Glag}}
*** Russian/Serbian Church Slavonic: {{l|cu|}}
** {{desc|bg||||}}
** {{desc|mk||||}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh||||}}
**: {{desc|sclb=1|sh||||}}
** {{desc|sl||||}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs||||}}
*** {{desc|cs|||}}
** {{desc|csb||||}}
** {{desc|pox||||}}
** {{desc|zlw-opl||||}}
*** {{desc|pl||||}}
** {{desc|szl||||}}
** Old {{desc|sk||||}}
*** {{desc|sk||||}}
** {{desc|zlw-slv||||}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb||||}}
*** {{desc|hsb||||}}

#3[edit]

*zabyti[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|забꙑти|забꙑ́ти}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv|забыти|забы́ти}}
**** {{desc|be|забы́ць}}
**** {{desc|rue|забы́ти}}
**** {{desc|uk|забу́ти}}
*** Middle Russian: {{l|orv|забыти|забы́ти}}
**** {{desc|ru|забы́ть}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|cu|забꙑти}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за̀бити}}
**: {{desc|sclb=1|sh|zàbiti}}
** {{desc|sl|záabiti}}
* West Slavic:
** {{desc|cs|zabýti}}
** {{desc|pox|zobål|g=s}}
** {{desc|sk|zabyť}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|zabyś}}
*** {{desc|hsb|zabyć}}
{{bottom}}
  • Melnychuk, O. S., editor (1985), “забу́ти(ся)”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 2 (Д – Копці), Kyiv: Naukova Dumka, page 215
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zabyc
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “забы́ць”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zabava[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|забава|заба́ва}}
*** {{desc|be|заба́ва}}
*** {{desc|uk|заба́ва}}
*** {{desc|ru|заба́ва}}
* South Slavic:
** {{desc|bg|заба́ва}}
** {{desc|mk|забава}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́бава}}, {{l|sh|за̑бава}}
**: {{desc|sclb=1|sh|zábava}}, {{l|sh|zȃbava}}
** {{desc|sl|zabava}}
* West Slavic:
** {{desc|cs|zábava}}
** {{desc|pl|zabawa}}
** {{desc|sk|zábava}}
** Sorbian:
*** {{desc|hsb|zabawa}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zabava
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “заба́ва”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zavada[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** Old Ruthenian: {{l|orv|завада|зава́да}}
*** {{desc|be|зава́да}}
*** {{desc|uk|зава́да}}
** {{desc|ru|зава́да}} {{q|dialectal}}
* South Slavic:
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́вада}}, {{l|sh|за̏вада}}
**: {{desc|sclb=1|sh|závada}}, {{l|sh|zȁvada}}
** {{desc|sl|zavȃda}}
* West Slavic:
** {{desc|cs|závada}}
** {{desc|pl|zawada}}
** {{desc|sk|závada}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|zawada}}
*** {{desc|hsb|zawada}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zavada
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “за́вада”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zavodъ[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|be|заво́д}}
** {{desc|rue|заво́д}}
** {{desc|uk|заво́д}}, {{l|uk|заві́д}}
** {{desc|ru|заво́д}}
* South Slavic:
** {{desc|bg|заво́д}}
** {{desc|mk|завод}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́вод}}
**: {{desc|sclb=1|sh|závod}}
** {{desc|sl|závod}}
* West Slavic:
** {{desc|cs|závod}}
** {{desc|pl|zawód}}
** {{desc|sk|závod}}
** Sorbian:
*** {{desc|hsb|zawod}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zavod
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “завод”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zaviděti[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|завидѣти|зави́дѣти}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv|завидѣти|зави́дѣти|tr=}}
**** {{desc|uk|зави́діти}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|завидѣти}}
** {{desc|bg|завѝждам}}, {{l|bg|завидя}}
** {{desc|mk|завиди}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́видети}}
**: {{desc|sclb=1|sh|závideti}}
** {{desc|sl|zavídeti}}
* West Slavic:
** {{desc|cs|záviděti}}
** {{desc|pl|zawidzieć}}
** {{desc|sk|závidiet}}
** Sorbian:
*** {{desc|hsb|zawidźeć}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zavidavac
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “заві́даваць”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zavidovati[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|be|заві́даваць}}
** {{desc|uk|зави́дувати}}
** {{desc|ru|зави́довать}}
* South Slavic:
** {{desc|mk|завидува}}
* West Slavic:
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|zawidowaś}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zavidavac
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “заві́даваць”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*založьnikъ[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|be|зало́жнік}}
** {{desc|uk|зало́жник}}
** {{desc|ru|зало́жник}}
* South Slavic:
** {{desc|bg|зало̀жник}}
** {{desc|mk|заложник}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zalozhnik
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “зало́жнік”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zametь[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|be|за́мець}}
** {{desc|der=1|uk|заме́та|g=f}}; {{l|uk|за́метіль}}
** {{desc|ru|за́меть}} {{q|dialectal}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|заметъ}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́мет}}
**: {{desc|sclb=1|sh|zámet}}
** {{desc|sl|zamèt}}, {{l|sl|zámet}}
* West Slavic:
** {{desc|cs|záměť}}
** {{desc|pl|zamieć}}
** {{desc|sk|zámet}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|zámet}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zamiec
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “за́мець”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zora / *zorja[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|зара}}, {{l|orv|зарꙗ}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|зара́}}, {{l|be|зо́ры|g=p}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|зоря́}}, {{l|uk|зо́рі|g=p}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|заря́}}, {{l|ru|зо́ри}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|зарꙗ}}
** {{desc|bg|заря}}, {{l|bg|зора̀}}, {{l|bg|за̀ра}}
** {{desc|mk|зора}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|зо̀ра}}, {{l|sh|}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zárja}}, {{l|sl|zórja}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|zora}}, {{l|cs|záře}}, {{l|cs|zář}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|zöri|g=p}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zorza}}; {{l|pl|zarza}} {{q|obsolete}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zora}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|zoŕa}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|zerja}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • Martynaŭ, V. U., editor (1985), “зара́”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zarǫka[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|}}, {{l|orv|}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|зару́ка}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|зару́ка}}, {{l|uk|}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|зару́ка}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|}}
** {{desc|bg|}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за̑руке}}, {{l|sh|}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zarǭka}}, {{l|sl|zaroka}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|záruka}}, {{l|cs|}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zaręka}}, {{l|pl|}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|záruka}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|zaruka}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zaruka
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “зару́ка”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*za sobь[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|засобь|за́собь}}
*** {{desc|be|за́саб}}
*** {{desc|uk|за́сіб}}
* South Slavic:
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́соб}}
**: {{desc|sclb=1|sh|zásob}}
**:: {{desc|sclb=1|sh|за̀собице}}
**:: {{desc|sclb=1|sh|zàsobice}}
* West Slavic:
** {{desc|cs|zásoba}} (< {{m|sla-pro||*za soba}})
** {{desc|pl|zasób}}
** {{desc|sk|zásoba}} (< {{m|sla-pro||*za soba}})
** Sorbian: (< {{m|sla-pro||*za sobǫ}})
*** {{desc|dsb|zasobu}}
*** {{desc|hsb|zasobu}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zasab
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “за́саб”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zasěka[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|засѣка}}, {{l|orv|}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|засе́ка}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|засі́ка}}, {{l|uk|}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|за́се́ка}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|}}
** {{desc|bg|засѐка}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|засека}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за̏сека}}, {{l|sh|за̑сека}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zasẹ̑ka}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|zaseka}}, {{l|cs|zásek}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zasieka}}, {{l|pl|zasiek}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zásek}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zasieka
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “засе́ка”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zastava[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|застава}}, {{l|orv|}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|заста́ва}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|заста́ва}}, {{l|uk|}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|заста́ва}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|}}
** {{desc|bg|заста̀ва}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за̑става}}, {{l|sh|за̏става}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zastȃva}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|zástava}}, {{l|cs|}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zastawa}}, {{l|pl|}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zástava}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|zastawa}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|zastawa}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zastava
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “заста́ва”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zastignǫti[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|застигнꙋти}}, {{l|orv|}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv|застигнути|tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|засці́гнуць}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|засти́гти}}, {{l|uk|засти́гну}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|застигнуть}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|}}
** {{desc|bg|застѝгна}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zastígniti}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|zastihnouti}}, {{l|cs|}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zaścignąć}}, {{l|pl|}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zastihnúť}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zascihnuc
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “засці́гнуць”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zatvorъ[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|затворъ}}, {{l|orv|затвора}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|затво́р}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|затвор}}, {{l|uk|}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|затвор}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|затворъ}}
** {{desc|bg|затво́р}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́твор}}, {{l|sh|}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zatvór}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|zátvor}}, {{l|cs|}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zatwór}}, {{l|pl|}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zátvor}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zatvor
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “затво́р”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zatъka[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|}}, {{l|orv|}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|за́тка}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|}}, {{l|uk|}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|}}
** {{desc|bg|за́тка}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за̑тка}}, {{l|sh|}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|zátka}}, {{l|cs|}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zatka}} {{q|dialectal}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zátka}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zatka
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “за́тка”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zatopnъ[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|затонъ}}, {{l|orv|}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|зато́н}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|затон}}, {{l|uk|}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|затон}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|}}
** {{desc|bg|}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́тон}}, {{l|sh|}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zatòn}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|zátoń}}, {{l|cs|zátuň}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zatona}}, {{l|pl|}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zátoň}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|zatoń}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zaton
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “зато́н”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zatorь[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|заторь}}, {{l|orv|}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|зато́р}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|затор}}, {{l|uk|}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|затор}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|}}
** {{desc|bg|затра}} {{q|dialectal}}
** {{desc|mk|затор}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за́тор}}, {{l|sh|}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|}}, {{l|cs|}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|zator}}; {{l|pl|zacier}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zator}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zator
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “зато́р”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zautra / *zautrija[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|заутра}}, {{l|orv|завтра}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|за́ўтра}}, {{l|be|за́ўтрае}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|за́втра}}, {{l|uk|за́втрє}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|за́втра}}; {{l|ru|за́втро}}, {{l|ru|за́втре}}, {{l|ru|за́втрее}}, {{l|ru|за́втрие}} {{q|dialectal}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|заоутра}}
** {{desc|bg|}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|заутре}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|за̀јутарје}}, {{l|sh|}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zájtra}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|zítra}}, {{l|cs|zejtra}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|zojautră}}, {{l|pox|zojaitră}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|}}, {{l|pl|}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|zajtra}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|zajtša}}, {{l|dsb|zajtšo}}
*** {{desc|hsb|zajutřa}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zautra
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “за́ўтра”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zvęga[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|звѧга|звѧ́га}}
*** {{desc|be|звя́га}}
*** {{desc|uk|звя́га}}
*** {{desc|ru|звя́га}} {{q|dialectal}}
* Russian Church Slavonic: {{l|cu|звѧѱи}}, {{l|cu|звѧгѫ}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zviaha
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “звя́га”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika

*zvękъ[edit]

{{topa}}
* East Slavic:
** {{desc|orv|звѧкъ}}, {{l|orv|}}, {{l|orv|}}
*** Old Ruthenian: {{l|orv||tr=}}, {{l|orv||tr=}}
**** {{desc|be|звяк}}, {{l|be|}}
**** {{desc|rue|}}, {{l|rue|}}
**** {{desc|uk|дзвяк}}, {{l|uk|}}; {{l|uk|}} {{q|dialectal}}
*** {{desc|ru|звяк}}, {{l|ru|}}
** {{desc|zle-ono|}}, {{l|zle-ono|}}
* South Slavic:
** {{desc|cu|звѧкъ}}
** {{desc|bg|звек}}, {{l|bg|}}
** {{desc|mk|ѕвек}}, {{l|mk|}}
** {{desc|sh|-}}
**: {{desc|sclb=1|sh|зве̑н}}, {{l|sh|зве̏ка}}
**: {{desc|sclb=1|sh|}}, {{l|sh|}}
** {{desc|sl|zvèk}}, {{l|sl|}}
* West Slavic:
** {{desc|zlw-ocs|}}, {{l|zlw-ocs|}}
*** {{desc|cs|}}, {{l|cs|}}
** {{desc|csb|}}, {{l|csb|}}
** {{desc|pox|}}, {{l|pox|}}
** {{desc|zlw-opl|}}, {{l|zlw-opl|}}
*** {{desc|pl|dźwięk}}, {{l|pl|}}
** {{desc|szl|}}, {{l|szl|}}
** Old {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
*** {{desc|sk|}}, {{l|sk|}}
** {{desc|zlw-slv|}}, {{l|zlw-slv|}}
** Sorbian:
*** {{desc|dsb|}}, {{l|dsb|}}
*** {{desc|hsb|}}, {{l|hsb|}}
{{bottom}}
  • The template Template:R:be:ESBM does not use the parameter(s): 
    url=zviak
    Please see Module:checkparams for help with this warning.    Martynaŭ, V. U., editor (1985), “звяк”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 3 (га! – інчэ́), Minsk: Navuka i technika
  1. ^ Rudnyc'kyj, Ja. (1972–1982) “цап”, in An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language, volumes 2 (Д – Ь), Ottawa: Ukrainian Mohylo-Mazepian Academy of Sciences; Ukrainian Language Association, →LCCN, page 1097: “since the XVI c.”
  2. ^ Vasmer, Max (1973) “цап”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), volumes 4 (Т – Ящур), Moscow: Progress, page 288
  3. ↑ 3.0 3.1 Trubachyov, Oleg, editor (1976), “*capъ”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 3 (*bratrьcь – *cьrky), Moscow: Nauka, page 172
  4. ↑ 4.0 4.1 Melnychuk, O. S., editor (2012), “цап”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 6 (У – Я), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 227
Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=User:AshFox/Sandbox/Proto-Slavic&oldid=78671256"