виділяти

Ukrainian

Etymology

From ви́ділити (výdilyty) +‎ -я́ти (-játy). Compare Russian выделя́ть (vydeljátʹ), Belarusian выдзяля́ць (vydzjaljácʹ), Polish wydzielać.

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋedʲiˈlʲate]

• Audio

  (file)

Verb

виділя́ти • (vydiljáty) impf (perfective ви́ділити) (transitive)

1. to select, to extract, to pick out, to single out

   Synonym: вибира́ти impf (vybyráty)

2. to distinguish, to highlight, to mark out

   Synonym: вирізня́ти impf (vyriznjáty)

3. to allocate, to allot, to appropriate, to assign, to set aside

   Synonyms: асигнува́ти impf (asyhnuváty), приділя́ти impf (prydiljáty), признача́ти impf (pryznačáty)

4. (biology, physiology) to discharge, to excrete, to exude, to give off, to release, to secrete

   Synonym: випуска́ти impf (vypuskáty)

Conjugation

Conjugation of виділя́ти, виділя́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	виділя́ти, виділя́ть vydiljáty, vydiljátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	виді́люваний vydíljuvanyj impersonal: виді́лювано vydíljuvano
adverbial	виділя́ючи vydiljájučy	виділя́вши vydiljávšy
	present tense	future tense
1st singular я	виділя́ю vydiljáju	бу́ду виділя́ти, бу́ду виділя́ть, виділя́тиму búdu vydiljáty, búdu vydiljátʹ, vydiljátymu
2nd singular ти	виділя́єш vydiljáješ	бу́деш виділя́ти, бу́деш виділя́ть, виділя́тимеш búdeš vydiljáty, búdeš vydiljátʹ, vydiljátymeš
3rd singular він / вона / воно	виділя́є vydiljáje	бу́де виділя́ти, бу́де виділя́ть, виділя́тиме búde vydiljáty, búde vydiljátʹ, vydiljátyme
1st plural ми	виділя́єм, виділя́ємо vydiljájem, vydiljájemo	бу́демо виділя́ти, бу́демо виділя́ть, виділя́тимемо, виділя́тимем búdemo vydiljáty, búdemo vydiljátʹ, vydiljátymemo, vydiljátymem
2nd plural ви	виділя́єте vydiljájete	бу́дете виділя́ти, бу́дете виділя́ть, виділя́тимете búdete vydiljáty, búdete vydiljátʹ, vydiljátymete
3rd plural вони	виділя́ють vydiljájutʹ	бу́дуть виділя́ти, бу́дуть виділя́ть, виділя́тимуть búdutʹ vydiljáty, búdutʹ vydiljátʹ, vydiljátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	виділя́ймо vydiljájmo
second-person	виділя́й vydiljáj	виділя́йте vydiljájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	виділя́в vydiljáv	виділя́ли vydiljály
feminine я / ти / вона	виділя́ла vydiljála
neuter воно	виділя́ло vydiljálo

Derived terms

• виділя́ння n (vydiljánnja)
• виділя́тися impf (vydiljátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “виділяти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “виділяти”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• “виділяти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “виділяти”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “виділяти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)