виправдати

Ukrainian

Etymology

From ви́- (vý-) +‎ пра́вда (právda) +‎ -ати (-aty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʋɪprɐu̯dɐte]

• Audio

  (file)

Verb

ви́правдати • (výpravdaty) pf (imperfective виправдо́вувати or випра́вдувати) (transitive)

1. to justify, to warrant
2. (law) to acquit, to absolve, to clear, to exculpate, to exonerate
3. to vindicate
4. to excuse

Conjugation

Conjugation of ви́правдати, ви́правдать (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	ви́правдати, ви́правдать výpravdaty, výpravdatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ви́правданий výpravdanyj impersonal: ви́правдано výpravdano
adverbial	—	ви́правдавши výpravdavšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	ви́правдаю výpravdaju
2nd singular ти	—	ви́правдаєш výpravdaješ
3rd singular він / вона / воно	—	ви́правдає výpravdaje
1st plural ми	—	ви́правдаєм, ви́правдаємо výpravdajem, výpravdajemo
2nd plural ви	—	ви́правдаєте výpravdajete
3rd plural вони	—	ви́правдають výpravdajutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ви́правдаймо výpravdajmo
second-person	ви́правдай výpravdaj	ви́правдайте výpravdajte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ви́правдав výpravdav	ви́правдали výpravdaly
feminine я / ти / вона	ви́правдала výpravdala
neuter воно	ви́правдало výpravdalo

Derived terms

• ви́правданий (výpravdanyj)
• ви́правдання n (výpravdannja)
• ви́правдатися pf (výpravdatysja)
• випра́вдувальний (vyprávduvalʹnyj)
• виправдни́й (vypravdnýj)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “виправдати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “виправдати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “виправдати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “виправдати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)