клопотати

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian клопота́ти (klopotáti). By surface analysis, клопот (klopot) +‎ -ати (-aty).

Pronunciation

• IPA^(key): [kɫɔpɔˈtate]

• Audio

  (file)

Verb

клопота́ти • (klopotáty) impf

1. (intransitive, law) to solicit, to apply, to intercede, to petition, to file, to plead, to inquest, to request

   Synonyms: проха́ти (proxáty), домага́тися (domahátysja), проси́ти (prosýty), випро́хувати (vypróxuvaty), жада́ти (žadáty)

2. (transitive) to disturb, to bother, to importune

   Synonyms: турбува́ти (turbuváty), займа́ти (zajmáty), непоко́їти (nepokójity), триво́жити (tryvóžyty)

3. (intransitive, rare) to bustle about, to be very busy with sth., to hustle, to go all out

   Synonym: (common) клопота́тися (klopotátysja)

Conjugation

Conjugation of клопота́ти, клопота́ть (class 6c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	клопота́ти, клопота́ть klopotáty, klopotátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	клопо́чучи klopóčučy	клопота́вши klopotávšy
	present tense	future tense
1st singular я	клопочу́ klopočú	бу́ду клопота́ти, бу́ду клопота́ть, клопота́тиму búdu klopotáty, búdu klopotátʹ, klopotátymu
2nd singular ти	клопо́чеш klopóčeš	бу́деш клопота́ти, бу́деш клопота́ть, клопота́тимеш búdeš klopotáty, búdeš klopotátʹ, klopotátymeš
3rd singular він / вона / воно	клопо́че klopóče	бу́де клопота́ти, бу́де клопота́ть, клопота́тиме búde klopotáty, búde klopotátʹ, klopotátyme
1st plural ми	клопо́чем, клопо́чемо klopóčem, klopóčemo	бу́демо клопота́ти, бу́демо клопота́ть, клопота́тимемо, клопота́тимем búdemo klopotáty, búdemo klopotátʹ, klopotátymemo, klopotátymem
2nd plural ви	клопо́чете klopóčete	бу́дете клопота́ти, бу́дете клопота́ть, клопота́тимете búdete klopotáty, búdete klopotátʹ, klopotátymete
3rd plural вони	клопо́чуть klopóčutʹ	бу́дуть клопота́ти, бу́дуть клопота́ть, клопота́тимуть búdutʹ klopotáty, búdutʹ klopotátʹ, klopotátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	клопочі́м, клопочі́мо klopočím, klopočímo
second-person	клопочи́ klopočý	клопочі́ть klopočítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	клопота́в klopotáv	клопота́ли klopotály
feminine я / ти / вона	клопота́ла klopotála
neuter воно	клопота́ло klopotálo

Derived terms

• клопота́тися impf (klopotátysja)

Prefixed verbs

• ви́клопота́ти pf (výklopotáty), виклопо́тувати impf (vyklopótuvaty)
• заклопота́ти pf (zaklopotáty), заклопо́тувати impf (zaklopótuvaty)
• наклопота́ти pf (naklopotáty)
• поклопота́ти pf (poklopotáty)
• склопота́ти pf (sklopotáty)

 

• клопота́ння n (klopotánnja)
• клопотне́ча f (klopotnéča)
• клопоту́н m (klopotún)
• клопоту́ха f (klopotúxa)

 

Related terms

• кло́піт m (klópit)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “клопотати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “клопотати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “клопотати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “клопотати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “клопотати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “клопотати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “клопотати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)