сповільнити

Ukrainian[edit]

с- (s-) +‎ пові́льний (povílʹnyj, “slow”) +‎ -ити (-yty)

спові́льнити • (spovílʹnyty) pf (imperfective спові́льнювати) (transitive)

to decelerate, to slow down (cause to go slower)
Antonyms: приско́рити pf (pryskóryty), пришви́дшити pf (pryšvýdšyty)
to slow, to retard (prevent from progress)

Conjugation of спові́льнити, спові́льнить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	спові́льнити, спові́льнить spovílʹnyty, spovílʹnytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	спові́льнений spovílʹnenyj impersonal: спові́льнено spovílʹneno
adverbial	—	спові́льнивши spovílʹnyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	спові́льню spovílʹnju
2nd singular ти	—	спові́льниш spovílʹnyš
3rd singular він / вона / воно	—	спові́льнить spovílʹnytʹ
1st plural ми	—	спові́льним, спові́льнимо spovílʹnym, spovílʹnymo
2nd plural ви	—	спові́льните spovílʹnyte
3rd plural вони	—	спові́льнять spovílʹnjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	спові́льнім, спові́льнімо spovílʹnim, spovílʹnimo
second-person	спові́льни spovílʹny	спові́льніть spovílʹnitʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спові́льнив spovílʹnyv	спові́льнили spovílʹnyly
feminine я / ти / вона	спові́льнила spovílʹnyla
neuter воно	спові́льнило spovílʹnylo