прив'язати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From при- (pry-) + в'яза́ти (vʺjazáty). Compare Russian привяза́ть (privjazátʹ), Belarusian прывяза́ць (pryvjazácʹ), Polish przywiązać.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
прив'яза́ти • (pryvʺjazáty) pf (imperfective прив'я́зувати)
Conjugation[edit]
Conjugation of прив'яза́ти, прив'яза́ть (class 6c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прив'яза́ти, прив'яза́ть pryvʺjazáty, pryvʺjazátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | прив'я́заний pryvʺjázanyj impersonal: прив'я́зано pryvʺjázano |
| adverbial | — | прив'яза́вши pryvʺjazávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | прив'яжу́ pryvʺjažú |
| 2nd singular ти |
— | прив'я́жеш pryvʺjážeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прив'я́же pryvʺjáže |
| 1st plural ми |
— | прив'я́жем, прив'я́жемо pryvʺjážem, pryvʺjážemo |
| 2nd plural ви |
— | прив'я́жете pryvʺjážete |
| 3rd plural вони |
— | прив'я́жуть pryvʺjážutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прив'яжі́м, прив'яжі́мо pryvʺjažím, pryvʺjažímo |
| second-person | прив'яжи́ pryvʺjažý |
прив'яжі́ть pryvʺjažítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прив'яза́в pryvʺjazáv |
прив'яза́ли pryvʺjazály |
| feminine я / ти / вона |
прив'яза́ла pryvʺjazála | |
| neuter воно |
прив'яза́ло pryvʺjazálo | |
Derived terms[edit]
- при́в'язка f (prývʺjazka)
- прив'я́заний (pryvʺjázanyj)
- прив'я́заність f (pryvʺjázanistʹ)
- прив'яза́тися pf (pryvʺjazátysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “прив'язати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “прив'язати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “прив'язати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “прив'язати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)