жаль

Old Church Slavonic

Etymology

Cognates include Old Norse kvelja, Old English cwellan, Old High German quellan, Old Armenian կեղ (keł, “sore, ulcer”).

Noun

жаль • (žalĭ) f

1. grave

---

Russian

Pronunciation

• IPA^(key): [ʐalʲ]

• Audio

  (file)

Etymology 1

Adverbial form made from жа́лость (žálostʹ).

Predicative

жаль • (žalʹ) (invariable, impersonal form)

1. it's a pity
2. (with the subject in the dative) pities, is sorry

   Ему́ жаль её. ― Jemú žalʹ jejó. ― He pities her.

   Мне жаль смотре́ть на неё. ― Mne žalʹ smotrétʹ na nejó. ― It grieves me to look at her.

   Ему́ жаль куска́ хле́ба. ― Jemú žalʹ kuská xléba. ― He begrudges a crust of bread.

   о́чень жаль. ― óčenʹ žalʹ. ― more's the pity.

   как жаль! ― kak žalʹ! ― what a pity!

Descendants

• Bashkir: йәл (yäl, “it's a pity”)
• Tatar: жәл (jäl, “it's a pity”)

Etymology 2

Verb

жаль • (žalʹ)

1. second-person singular imperative imperfective of жа́лить (žálitʹ, “bite, sting”)

---

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʒɑlʲ]

• Audio

  (file)

Noun

жаль • (žalʹ) m inan (genitive жа́лю, nominative plural жалі́)

1. regret, grief, sorrow, pity

Declension

Declension of жаль

	singular	plural
nominative	жаль žalʹ	жалі́ žalí
genitive	жа́лю žálju	жалі́в žalív
dative	жа́лю, жа́леві žálju, žálevi	жаля́м žaljám
accusative	жаль žalʹ	жалі́ žalí
instrumental	жа́лем žálem	жаля́ми žaljámy
locative	жа́лі, жа́лю žáli, žálju	жаля́х žaljáx
vocative	жа́лю žálju	жалі́ žalí

References

• Bilodid I. K., editor (1970–1980), “жаль”, in Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka